Тонкаль Володимир Юхимович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Тонкаль Володимир Юхимович
Народився	12 квітня 1936(1936-04-12) Київ
Помер	4 липня 2005(2005-07-04) (69 років)
Країна	УРСР →  Україна
Діяльність	винахідник
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	електротехніка
Посада	директор Інституту проблем енергозбереження НАН України, головний вчений секретар Президії АН УРСР з 1983
Науковий ступінь	член-кореспондент АН УРСР
Членство	НАНУ
Нагороди

Володи́мир Юхи́мович Тонкаль (* 12 квітня 1936, Київ, Українська РСР — † 4 липня 2005) — український вчений радянських часів у галузі електротехніки, 1982 — член-кореспондент АН УРСР.

1958 року закінчив Київський політехнічний інститут, працює на Донецькому металургійному заводі.

З 1961 року працює в Інституті електродинаміки АН УРСР.

З 1983 року обіймає посаду головного вченого секретаря Президії АН УРСР. Директор Інституту проблем енергозбереження НАН України.

Його праці стосуються

• теорії електричних кіл,
• теорії та практичного застосування силових напівпровідникових та електромагнітних перетворювачів електричної енергії,
• шляхів та способів оптимізації їхніх конструкцій та енергетичних показників.

1980 року вийшла друком праця «Академія наук Української РСР» — у співавторстві із Володимиром Пелихом, Борисом Стогнієм, за редагування Ігоря Походні.

З 1989 року входив до складу Комітету по Державних преміях Української РСР в галузі науки і техніки при Раді Міністрів УРСР.

Голова Національного комітету з нових і оновлюваних джерел енергії та проблем енергозбереження НАН України, входив до складу Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани».

Зареєстровано патенти на винаходи:

• «Спосіб визначення кута зсуву фаз між напругами у двохвузлових точках електричної мережі», 1997, співавтори — Ленчевський Євген Анатолійович, Туваржиєв Валентин Карпович, Холмський Дмитро Васильович,
• «Спосіб кодування і декодування дискретних сигналів», 1997, той же авторський колектив.

1. Гречко Э. Н., Тонкаль В. Е. Автономные инверторы модуляционного типа. — Киев: Наукова думка, 1983, 304с.^[1] (рос.)
2. Тонкаль В. Е., Гречко Э. Н., Бухинский В. И. Многофазные автономные инверторы напряжения с улучшенными характеристиками . — Киев, Наукова думка, 1980, 182с.^[2] (рос.)
3. Тонкаль В. Е., Гречко Э. Н., Кулешов Ю. Е. Оптимальный синтез автономных инверторов с амплитудно-импульсной модуляцией. — Киев, Наукова думка, 1987, 220с.^[3] (рос.)
4. Дмитриков В. Ф., Гречко Э. Н., Тонкаль В. Е., Островский М. Ю. Теория и методы анализа преобразователей частоты и ключевых генераторов. — Киев, Наукова думка, 1988, 314с.^[4] (рос.)

• Прес-центр^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• УРЕ [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• ВР
• Указ Президента [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Постанова РМ УРСР
• Патенти автора [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.