Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
	Мікрофотознімок цитологічного зразка слинної залози, в якому спостерігаються ознаки цистаденокарциноми. Фарбування за Папаніколау.
MeSH	D044963
LOINC	—
Інші коди	—
MedlinePlus	—
eMedicine	—
	[редагувати у Вікіданих]

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) — це діагностична процедура, суть якої полягає у отриманні клітин з підозрілого новоутворення^[1] та виконання мікроскопічного дослідження цих клітин.

Технічно, ця діагностична процедура передбачає введення тонкої голки через шкіру в підозріле утворення, аспірування клітин з цього утворення за допомогою шприца, подальша фіксація з цитологічним фарбуванням отриманого аспірату та дослідження за допомогою мікроскопії. Ще одним можливим варіантом дослідження отриманого зразка може бути ізоляція ДНК або РНК для молекулярно-генетичного тестування.

ТАПБ вважається безпечним та малотравматичним методом діагностики, у порівнянні з відкритою біопсією та характеризується низьким рівнем можливих ускладнень.

Покази

Виконання ТАПБ рекомендовано в наступних випадках:

Наявність пухлинного утворення неясного генезу.
Біопсія пухлини, діагноз якої підтверджений. Біопсія в такому випадку проводиться для оцінки ефективності проведеного лікування.

Коли пухлину можна пропальпувати, біопсія зазвичай проводиться цитопатологом^[en] або хірургом. В цьому випадку процедура, як правило, швидка й проста. В іншому випадку, воно може бути виконана інтервенційним радіологом, лікарем з професійною підготовкою у виконанні такої біопсії з використанням рентгену або ультразвуку для точного визначення місця взяття біопсії. В цьому випадку процедура може потребувати ретельнішої підготовки і більшого часу виконання.

Крім того, тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія є головним методом, використовуваним для біопсії хоріона^[en],^[2] а також для багатьох типів біологічних рідин.

Він також використовується коли беруться пункції з ультразвуковим наведенням у таких випадках, як абсцес молочної залози,^[3] кісти молочної залози, і сероми^[en].^[4]

Підготовка

Перед проведення процедури можливо доведеться застосувати деякі препарати.

Забороняється використовувати аспірин або нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, ібупрофен, напроксен) за тиждень до проведення процедури
Забороняється їсти за кілька годин до проведення процедури
Стандартні аналізи крові (у тому числі на згортання) повинні бути проведені за два тижні до біопсії.
Забороняються суспензії з антикоагулянтів крові
Можливе запровадження антибактеріальної профілактики.

Перед початком процедури можливе вимірювання життєво важливих показників (пульс, артеріальний тиск, температура тощо). Для пацієнтів з підвищеною тривожністю можна зробити внутрішню ін'єкцію седативного препарату. Для пацієнтів з меншою тривожністю, можливе призначення пероральних препаратів (Валіум) перед процедурою.

Процедура

Перед проведенням ТАПБ шкіра в ділянці вводу голки обробляється розчином антисептика, в деяких випадках проводиться анестезія цієї ділянки місцевими анестетиками. Підозріле утворення локалізується за допомогою пальпації або під контролем УЗД, що є точнішим та найчастіше використовуваним підходом в наш час. Після локалізації утворення, в ділянку його проєкції на шкіру вводиться тонка голка дуже малого діаметра, з подальшим її просуванням в паренхіму підозрілої маси, на кінець голки під'єднується шприц та виконується аспірація. Для ефективного результату, процедуру виконують 3 рази, таким чином отримується 3 фракції біоптатів.

Критика

Дослідження 2004 року, показало, що в одному випадку пункційна біопсія пухлини печінки призвела до поширення раку на шляху голки і було зроблено висновок, що пункційна біопсія, була небезпечною і непотрібною. Згодом, висновки, зроблені у цій статті зазнали суттєвої критики.^[5]

Примітки

↑ Аветисьян И. Л., Самойлов А. А., Гульчий Н. В., Яровой А. О. (2002). Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических исследований. Український медичний часопис. 3 (29): 121—26. (рос.)
↑ Chorionic villus sampling and amniocentesis: information for you [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] from Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Date published: 01/06/2006
↑ Trop I, Dugas A, David J, El Khoury M, Boileau JF, Larouche N, Lalonde L (October 2011). Breast abscesses: evidence-based algorithms for diagnosis, management, and follow-up. Radiographics (review). 31 (6): 1683—99. doi:10.1148/rg.316115521. PMID 21997989.
↑ Department of Pathology University of Massachusetts Medical School (Emeritus) Guido Majno Professor; Department of Pathology University of Massachusetts Medical School (Emerita) Isabelle Joris Associate Professor (12 серпня 2004). Cells, Tissues, and Disease : Principles of General Pathology: Principles of General Pathology. Oxford University Press. с. 435. ISBN 978-0-19-974892-1. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 10 травня 2019.
↑ bmj.com. Архів оригіналу за 6 липня 2008. Процитовано 14 березня 2010.