Торопецький повіт
Торопе́цький повіт — адміністративна одиниця Псковської губернії Російської імперії. За площею займав 6241,3 км² (5390,8 кв. верст), населення за станом на 1897 рік — 97 840 чоловік[2]. Повітове місто — Торопець. ІсторіяЗа часів феодальної роздробленості Торопець був центром Торопецького князівства. Після його захоплення литовським князем Ольгердом ця територія до 1503 року перебувала у складі Великого князівства Литовського. У складі Російської імперіїЗ 1708 року місто Торопець перебувало у складі Інгерманландської губернії. 1777 року Торопецький повіт увійшов до складу новоствореного Псковського намісництва (з 1796 — Псковської губернії). До 1897 року повіт складався з 1 міста, 1614 селища й 938 дрібних сіл. Головним заняттям жителів було хліборобство, а кустарні промисли були розвинуті погано. Була також низка фабрик і заводів (на кінець XIX століття — 115)[2]. За радянської владиТоропецький повіт припинив своє існування 18 липня 1927 року. Його територія увійшла до складу Торопецького району Великолукського округу Ленінградської області (до складу якої тоді входила територія ліквідованої Псковської губернії. У подальшому район ще кілька разів переходив до складу різних адміністративних одиниць[3]. Сучасний станНині територія колишнього повіту входить до складу Тверської (частини Торопецького, Андреапольського та Західнодвінського районів) та Псковської областей (Куньїнський район). Склад повіту![]()
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia