Тоцький Петро Корнійович
Петро́ Корні́йович То́цький (10 січня 1909, селище Пологи Катеринославської губернії, тепер місто Пологівського району Запорізької області — 12 січня 1979, місто Львів) — український радянський діяч, залізничник, старший машиніст паровоза депо Львів-Захід Львівської залізниці. Герой Соціалістичної Праці (1.08.1959). БіографіяУ 1929—1930 роках — тракторист Пологівської машинно-тракторної станції (МТС) на Запоріжжі. З 1930 року — робітник, машиніст паровоза на залізниці. Учасник німецько-радянської війни. З 1942 року — старший машиніст колони № 1 паровозів особливого резерву Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР. Виконував перевезення військових вантажів під час Сталінградської битви, звільнення Білорусі від німецьких військ та інших операцій. У 1940-х — 1970-х роках — старший машиніст паровоза депо Львів-Захід Львівської залізниці (Львівська область). Очолював бригаду комуністичної праці депо Львів-Захід. 1 серпня 1959 року Петру Тоцькому було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот» за видатні успіхи, досягнуті в справі розвитку залізничного транспорту. Потім — на пенсії в місті Львові. Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia