Трансплантація печінкиТрансплантація печінки або печінкова трансплантація — хірургічна операція, що полягає в заміні хворої печінки на здорову печінку іншої людини (алотрансплантація)[1]. Печінка є єдиним органом, що володіє здатністю до регенерації[джерело?]. ІсторіяУ 1958 році Френсіс Мур описав методику ортотопічної трансплантації печінки у собак. Перша спроба трансплантації печінки людини була виконана 1 березня 1963 року американським хірургом Томасом Старлзом в Денвері, Колорадо, педіатричний пацієнт помер під час операції через неконтрольовану кровотечу.[2]. Численні подальші спроби різних хірургів залишалися безуспішними до 1967 року, коли Старлз трансплантував 19-місячну дівчинку з гепатобластомою, яка змогла вижити більше року, перш ніж померти від метастатичного захворювання.[2] У 1967 році Томас Старлз вперше застосував антилімфоцитарну сироватку і зміг здійснити успішну трансплантацію печінки. До 1977 року у світі було проведено 200 подібних операцій. У цей період технічні проблеми були подолані. 1979 року Рой Калне вперше застосував циклоспорин у двох пацієнтів, яким була проведена трансплантація печінки.[3] В Європі перша успішна пересадка печінки була проведена в Кембридзькому університеті в 1967 році. Відтоді безперервно розроблялися нові технології трансплантації печінки від людини людині. Програми трансплантації печінки були розпочаті в Чехії в 1983 році, в Польщі в 1990 році (дитяча), за якою виникла програма для дорослих — 1994 рік; перша трансплантація печінки в Угорщині була проведена в 1995 році, а Словаччина почала свою програму трансплантації печінки в 2008 році. Тепер[коли?] в Словаччині існує 2 центри трансплантації печінки, 1 центр в Угорщині, 6 центрів в Польщі і 2 центри в Чехії.[4] Трансплантація печінки в УкраїніУ 1994 році в Запорізькому центрі трансплантології професор Олександр Семенович Никоненко провів першу в Україні трансплантацію печінки від померлого донора. До 2000 року в Україні було виконано 7 трансплантацій печінки, 4 з яких були успішні. 2001 року, проф. В. Ф Саєнко та О. Г. Котенко вперше в країні провели трансплантацію частини печінки від живого родича донора в Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова[5][6]. Ювілейну, 100-ту операцію з пересадки печінки в Україні здійснили фахівці Інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова у 2012 році.[7] Показання
На відміну від інших органів, таких як нирки, серце або легені — замісна підтримувальна терапія (діаліз, апарат штучного кровообігу, або ЕКМО) для печінки сьогодні ще не є можливою. Таким чином, відмова хворої печінки приведе до швидкої смерті пацієнта, якщо не вдатися до трансплантації. ПротипоказанняАбсолютні:
Відносні:
Слід зазначити, що відносні протипоказання є суперечливими. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
