Траєкторія обльоту Місяця

Траєкторія обльоту Місяця (англ. circumlunar trajectory, trans-lunar trajectory, lunar free return) — в орбітальній механіці: тип траєкторії вільного повернення, якою космічний апарат відлітає від Землі, пролітає позаду зворотного боку Місяця і знову повертається до Землі, використовуючи після надання йому початкового імпульсу тільки гравітацію космічних тіл (тобто не вмикаючи свої двигуни)^[1].

Історія

Першим космічним апаратом, який здійснив політ траєкторією обльоту Місяця з вільним поверненням, був «Луна-3». Навколомісячними траєкторіями також слідували кораблі космічної програми «Аполлон» перед виходом на навколомісячну орбіту^[2], щоб гарантувати вільне повернення на Землю на випадок несправності рушійної системи на шляху до Місяця. Така траєкторія врятувала екіпаж «Аполлона-13», коли через вибух кисневого бака йому довелося повертатися на Землю, не запускаючи двигун Службового модуля; утім, для уточнення траєкторії було зроблено кілька корекцій курсу за допомогою двигуна спуску Місячного модуля^[3].

Було запропоновано, але не реалізовано низку пілотованих місій з метою умисного здійснення обльотів Місяця, зокрема радянські програми «Союз 7К-Л1» та «Зонд», а також американських програм, зокрема «Джеміні — Центавр» і ранні пропозиції в рамках програми «Аполлон»^[4].

Останньою станом на травень 2025 року місією, яка пройшла траєкторією обльоту Місяця, була «Артеміда-1» НАСА.