Тренчин

Тренчин словац. Trenčín
герб прапор
Вигляд на місто з граду.
Основні дані
48°53′39″ пн. ш. 18°02′26″ сх. д. / 48.894166666667° пн. ш. 18.040555555556° сх. д. / 48.894166666667; 18.040555555556
Країна	Словаччина
Регіон	Тренчин
Столиця для	Тренчин
Межує з — сусідні нас. пункти Замаровце, Грабовка (округ Тренчин)  ?
Перша згадка	1111
Площа	81,996059 км²[1]
Населення	54 130 осіб (31 грудня 2024)[2]
Висота НРМ	211  м
Водойма	Ваг
Назва мешканців	словац. Trenčan
Міста-побратими	Кран-Жевріє, Угерске Градіште, Злін, Тарнів, Казалеккіо-ді-Рено, Бекешчаба, Крагуєваць
Телефонний код	032
Часовий пояс	UTC+1, UTC+2 і CET
Номери автомобілів	TN
Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS)	SK0229505820
GeoNames	3057140
OSM	r1799254  ·R
Поштові індекси	91101
Міська влада
Мер міста	Річард Рибнічек
Вебсайт	trencin.sk
Мапа
Тренчин Тренчин (Словаччина)
Тренчин у Вікісховищі

Тре́нчин (словац. Trenčín, угор. Trencsén, нім. Trentschin, лат. Laugaricio або Trentsinium/Trincinium^[3], грец. Leukaristos) — місто в західній Словаччині на річці Ваг. Столиця Тренчинського краю. Тренчин відомий своїм середньовічним замком, який розташований на горі над містом.

• IV тисячоліття до н.е. — найстаріші сліди поселення на території теперішнього Тренчина.
• Біля 179 — в Лаугаріціо, яке було на території теперішнього Тренчина був розташований римський легіон. Залишився римський напис на скелі біля Тренчянського Граду пов'язаний з Маркоманськими війнами.
• 1018 — після облоги приєднується до Угорщини.
• 1335 — Право в Тренчині
• XIV століття — розквіт Тренчина за панування Матуша Чака, резиденцією якого є Тренчинський замок.
• 1412 — король Сигізмунд I Люксембург надає Тренчину право вільного королівського міста.
• XVII століття — місто переживає облогу турецьких військ, але залишається нескореним.
• XVIII століття — перебудова Тренчина в бароковому стилі.
• XIX століття — розквіт міста повʼязаний з виробництвом і побудовою залізниці.
• 30 серпня 1944 — після початку Словацького національного повстання місто було зайнято німецькими військами. В місті було створено штаб СД, Гестапа та вʼязницю. Також з нього було вивезено вʼязнів до Маутгаузену.^[4][5]
• 30 квітня 1944 — війська 2-го українського фронту та румунські війська здобули контроль над містом.
• Після Другої світової війни місто помірно розвивається, будуються нові райони, розвивається інфраструктура.

У м. Тренчин розташований Центр передового досвіду НАТО з питань знешкодження боєприпасів, які не спрацювали (англ. The Explosive Ordnance Disposal (EOD) Centre of Excellence (EOD CoE)), він офіційно акредитований в НАТО у 2011 р.^[6]

У місті є залізнична станція «Тренчин».

У Тренчині базуються:

• ХК «Дукла»;
• ФК «Тренчин».

• Костел св. Марії (Тренчин)
• Костел св. Франциска
• Каплиця св. Михайла
• Монастир піаристів
• Лютеранська кірха
• Ратуша
• Будинок ката
• Синагога в Тренчині
• Ансамбль Площі Миру

В цьому місці мала свої володіння графиня Елізабет Баторі, найвідоміша серійна вбивця в історії Угорщини.

Замок, що є третім за величиною на території Словаччини, розташований у найвищій частині міста. Він поділений на верхню і нижню секції і посилено фортифікований. Верхня частина складається з декількох будівель палацового типу, що оточують середньовічну вежу, досі є найвищою точкою міста. На пагорбах під замком розташована парафіяльна церква, до якої ведуть древні щаблі, що йдуть в довколишні вулиці. У старому місті розташований великий сквер з церквою в стилі бароко, різноманітні магазини і міська вежа.

• Кран-Жевріє, Франція
• Угерске Градіште, Чехія
• Злін, Чехія
• Тарнів, Польща
• Казалеккіо-ді-Рено, Італія
• Бекешчаба, Угорщина
• Крагуєваць, Сербія

• Trenczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 470. (пол.)