Тронін Андрій Васильович

Тронін Андрій Васильович
Тронін Андрій Васильович
Народився	26 вересня 1901 ; село Селігурт Глазовського повіту Вятської губернії, тепер неіснуюче село Ігринського району, Удмуртія, Російська Федерація
Помер	14 листопада 1977 (76 років) ; Іжевськ, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	політик
Учасник	Громадянська війна в Росії
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Андрій Васильович Тронін (26 вересня 1901(19010926), село Селігурт Глазовського повіту Вятської губернії, тепер неіснуюче село Ігринського району, Удмуртія, Російська Федерація — 14 листопада 1977, місто Іжевськ, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, голова Ради народних комісарів (Ради міністрів) Удмуртської АРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.

Біографія

Народився в селянській родині. У 1913—1915 роках навчався в Зуринському двокласному училищі Вятської губернії.

У 1920—1923 роках служив у Червоній армії, брав участь у військових діях проти армії адмірала Колчака в Сибіру.

Закінчив Глазовську школу радянського і партійного будівництва.

У 1925—1928 роках працював головою виконавчого комітету Кузьмовирської сільської ради Зуринського ероса (району) Вотської автономної області

У 1929—1931 роках — голова виконавчого комітету Зуринської районної ради Вотської (Удмуртської) автономної області.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1932—1933 роках — заступник завідувача Удмуртського обласного земельного управління.

У 1933—1934 роках — голова виконавчого комітету Балезинської районної ради Удмуртської автономної області.

У 1934—1935 роках — керуючий справами виконавчого комітету Удмуртської обласної Ради — Ради народних комісарів Удмуртської АРСР.

У 1935—1937 роках — народний комісар охорони здоров'я Удмуртської АРСР.

У 1937 році — завідувач відділу культури і пропаганди Удмуртського обласного комітету ВКП(б).

З 30 жовтня 1937 по 10 червня 1948 року — голова Ради народних комісарів (з 1946 року — Ради міністрів) Удмуртської АРСР.

У 1944 році був призначений уповноваженим Державного Комітету Оборони СРСР по заготівлі, вивезенню і постачанню кріпильного лісу для вугільної і гірничорудної промисловості, а також дрів для залізниці по Удмуртській АССР.

З 1948 року працював директором лісгоспів в місті Осташкові Калінінської області, в робітничому селищі Кізнері і в місті Воткинську Удмуртської АРСР. Закінчив курси Міністерства сільського господарства СРСР у Ленінграді.

Потім — на пенсії в місті Іжевську.