Тростянецький спиртовий завод
Тростянецький спиртовий завод — підприємство харчової промисловості у селищі міського типу Тростянець Тростянецького району Вінницької області України. Історія1864 року у волосному центрі Тростянець Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії французькі капіталісти побудували винокурний завод потужністю 20 600 відер спирту на рік. 1884 року до селища прокладено залізницю[1]. У 1901 році в містечку вже діяли винокурний завод і казенний винний склад[2]. 1918—1991У січні 1918 року в Тростянці було встановлено радянську владу, на спиртовому заводі та інших підприємствах встановлено робітниччий контроль, але на початку березня 1918 року Тростянець окупували австро-німецькі війська (які залишалися тут до листопада 1918 року). Надалі, до червня 1920 року Тростянець перебував у зоні бойових дій громадянської війни. У другому півріччі 1920 року почалося відновлення спиртзаводу, і на рубежі 1921—1922 рр. він був введений в експлуатацію[1]. У ході індустріалізації 1930-х років спиртзавод реконструйовано і розширено, після закінчення реконструкції його потужність склала 2500 декалітрів спирту на добу[1]. В ході Німецько-радянської війни від 25 липня 1941 до 13 березня 1944 року Тростянець був окупований німецько-румунськими військами, під час відступу німецьких військ робітники заводу забезпечили його охорону і зуміли частково зберегти підприємство, а також 50 тис. літрів спирту. Після закінчення бойових дій почалося відновлення селища, та після відновлення роботи селищної електростанції, наприкінці 1944 року спиртзавод було відновлено[1]. 1951 року Тростянецький спиртовий завод зайняв 1-е місце в соціалістичному змаганні підприємств міністерства харчової промисловості СРСР і був нагороджений перехідним Червоним прапором[1]. Згідно з сьомим п'ятирічним планом розвитку народного господарства СРСР 1962 року почалася реконструкція спиртзаводу, в ході якої основні виробничі процеси було механізовано, також побудовано цех з виробництва хлібопекарських дріжджів (потужністю 10 тонн дріжджів на добу). Після завершення реконструкції підприємство отримало нову назву — Тростянецький спиртово-дріжджовий комбінат[1]. 1969 року комбінат достроково завершив річний виробничий план, а 1970 року став одним з найбільших підприємств спиртової промисловості на території Української РСР[1]. В цілому, в радянський час спиртовий комбінат входив до числа найбільших підприємств райцентру[1][3][4]. Після 1991 рокуПісля проголошення незалежності України комбінат перейшов у відання державного комітету харчової промисловості України[5] і став одним з найбільших підприємств спиртової промисловості на території України. Пізніше комбінат перейменовано на Тростянецький спиртовий завод[5]. У березні 1995 року Верховна Рада України внесла завод до переліку підприємств, приватизація яких заборонена у зв'язку з їх загальнодержавним значенням[5]. Після створення в червні 1996 року державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», завод передано у відання концерну «Укрспирт»[6]. У січні 2000 року Кабінет Міністрів України дозволив заводу виробництво компонентів для моторного палива[7], в липні 2000 року затверджено державну програму «Етанол», що передбачала розширення використання етилового спирту як енергоносія, і Тростянецький спиртзавод (разом з іншими державними спиртзаводами) включили до переліку виконавців цієї програми[8]. Економічна криза, що почалася 2008 року, ускладнила становище підприємства. 21 березня 2008 року господарський суд Вінницької області порушив справу № 10/47-08 про банкрутство спиртзаводу[9] (надалі, розгляд справи про банкрутство було передано до Вищого господарського суду України). 2008 рік завод завершив зі збитками на 1,446 млн. гривень[10]. У липні 2010 року державний концерн «Укрспирт» було перетворено на державне підприємство «Укрспирт», завод залишився у віданні ДП «Укрспирт»[11]. У листопаді 2012 року завод зупинив виробничу діяльність[12] і до 2015 року не працював, на початку серпня 2015 року на підприємстві почалася підготовка до запуску виробництва технічного спирту та компонентів для моторного палива[13]. В кінці травня 2018 року внаслідок скидання відходів спиртзаводу на поля фільтрації екологічна обстановка в райцентрі погіршилася[14]. 20 червня 2019 року обласна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Вінницької області винесла постанову про зупинення заводу до усунення недоліків, однак завод продовжував виробництво до тих пір, поки мешканці райцентру не заблокували підприємство[15]. 30 червня 2019 року завод зупинив виробництво[16]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia