Троїцька пожежа

Троїцька пожежа (стара назва в Російській Федерації — Велика пожежа) — пожежа в центрі Москви, що трапилася на День Святої Трійці 29 травня (9 червня) 1737 року.

Пожежа почалася в будинку багатого москвича Олександра Милославського, сильний вітер швидко доніс вогонь до палацу царівни Катерини Іванівної у Боровицького моста. Полум'я перекинулося в Кремль, загорілись Конюшенний та Потішний палаци. Вогонь охопив канцелярії, палац , Грановиту і Оружейну палати. До вечора загорілися покрівлі на Успенскому, Благовіщенському і Архангельскому соборах, а самі церкви заповнилися димом.

Горіли Богоявленський, Чудівський та Вознесенський монастирі, Синодальний дім, вотчинна контора, казенний наказ, будівлі колегій, палати князя Трубецького у Нікольських воріт.

З дзвіниці Івана Великого впали дзвони; тоді ж, за переказами, був пошкоджений Цар-дзвін. Згоріли соляна контора (колишні покої Марфи Матвіївної), Троїцьке подвір'я, рахункова вежа Крігскоміссаріату, мундирна контора.

Указом від 22 червня 1737 року Анна Іоанівна розпорядилася відновити палацові і соборні церкви за рахунок скарбниці. Проте, навіть через кілька років, за царювання Єлизавети Петрівни, сліди пожежі в Кремлі були і раніше дуже помітні.