Троїцький собор Почаївської лаври

Собор Святої Троїці Почаївської лаври
50°0′17″ пн. ш. 25°30′25″ сх. д. / 50.00472° пн. ш. 25.50694° сх. д. / 50.00472; 25.50694
Тип споруди	собор
Розташування	Україна, Почаїв, Тернопільська область
Архітектор	Олексій Щусєв
Початок будівництва	1906
Кінець будівництва	1912
Стиль	новгородсько-псковська архітектура
Належність	Українська православна церква (Московський патріархат)
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Епонім	Трійця
Троїцький собор Почаївської лаври (Тернопільська область)
Троїцький собор Почаївської лаври у Вікісховищі

Свято-Троїцький собо́р (Собо́р Святої Троїці) — соборний храм Почаївської лаври. Збудований у модернізованих формах новгородсько-псковської архітектури. Дисонує з бароковим комплексом Почаївського монастиря.

До побудови Троїцького собору у монастирі вже існував Троїцький храм, побудований у XVII столітті на кошти Феодора та Єви Домашевських, але його знесли під час будівництва Успенського собору у XVIII столітті. Довгий час після цього Троїцька церква розміщалася в прибудові до братського корпусу, де знаходилася друкарня.

Наприкінці ХІХ століття запропонували відновити Троїцький храм у вигляді собору. Тому новий собор був закладений у 1899 році, але тільки в 1906 році за ініціативою священноархімандрита лаври архієпископа Антонія (Храповицького) відновилися будівельні роботи. В результаті собор був зведений у 1912 році за проектом архітектора Олексія Щусєва за взірцями новгородсько-псковської архітектури^[1] (також вживають визначення «у давньоруському стилі»). Після побудови собор розписував лаврський художник ієродиакон Дамаскін (Малюта). Але через Першу світову війну розписав тільки притвор, вівтар храму, частково південну і західну стіни. У 1970-х роках місцеві іконописці за ескізами художників Щербакова і Фролова завершили розпис храму. У 1990-і роки храм відреставрували та позолотили купол^[2].

Троїцький собор має триапсидний тип з хрєщатобаневим і тринавним видом. Перехрестя вінчає шоломоподібна баня, що встановлена на циліндричному підбаннику. До рівноширокого з навами притвору з півночі прилягає циліндрична вежа, що має сходи, які ведуть на хори. Мозаїки порталів (за ескізами Олексія Щусєва та Миколи Реріха) оживляють стриманий декор собору на західному і південному фасадах^[3]. Також, у Святих воротах знаходиться мозаїчна ікона Спаса Нерукотворного з князями, що схилилися перед образом. Західний вхід собору прикрашений мозаїчним зображенням Почаївської ікони Божої Матері, навколо якої ангели у славі парять, а внизу благоговійно предстоять Волинські святі. З північної сторони храм прикрашається зображенням Новозавітної Троїці з Голгофою в центрі. Важкі й монолітні стіни будівлі прикрашені мало (тільки таємничий орнамент, викладений цеглою на висоті хорів)^[4].

• Вортман Д., Мицик Ю. Троїцький собор // Почаївська Свято-Успенська лавра / Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 468—470. — ISBN 978-966-00-1142-7.

• Сайт Почаївської лаври
• Архітектура Почаївської лаври
• Свято-Успенська Почаївська лавра. Сайт Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.