Владислав Сергійович Трубіцин (н. 1 лютого 1983, Харків, УРСР) — депутат Київської міськради IX скликання[2] (партія Слуга народу), голова комісії Київської міськради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою[3]. Фігурант кримінального провадження щодо корупції в Київській міській раді[4].
Біографія
Народився 1 лютого1983 року у Харкові. З 2001 року займався підприємницькою діяльністю у мистецько-антикварній сфері[5].
У 2010 році був директором київського антикварно-букіністичного магазину «Букініст». У 2015 році заснував галерею мистецтв «Старовинна книга»[6].
Громадська діяльність
У червні 2020 року став організатором протестних акцій та очолив ініціативну групу із захисту книжкового ринку «Петрівка» в Києві від спроб його знищення новими власниками земельних ділянок. Заснував ГО «Книжковий ринок»[7], яка має боротися за збереження ринку, розірвання договорів оренди та передачі ринку у власність територіальної громади Києва[8].
У червні 2021 року ввійшов до редакційної колегії літературно-мистецького часопису «Літературна Україна».
Політика
У 2020 році обраний депутатом Київської міської ради від Слуги народу (№ 5 у списку)[9].
Після затримання НАБУ у зв'язку з хабарем, Трубіцин вийшов з партії Слуга народу у лютому 2022 року[10], а у травні 2023 року його виключили з фракції «Слуга народу» у Київраді[11].
У Київраді очолює комісію з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою[12][13].
Розслідування
Справа про хабар при організації торгівлі у Києві
9 лютого 2022 року Трубіцина з 5 колегами було затримано детективами НАБУ. Йому було вручено підозру у отриманні хабаря на 1,26 млн грн[14].
За даними слідства, Трубіцин у змові з групою осіб з керівниками комунальних підприємств Києва, організував схему заробітку за організацію перемоги у тендерах на розміщення точок пересувної торгівлі («купав»). Йшлося про сім локацій у різних районах столиці (Дарницькому, Дніпровському, Шевченківському тощо). Свої послуги учасники схеми оцінили у 1,39 млн грн на рік. При передачі частини неправомірної вигоди у розмірі 1,26 млн грн депутата та ще п'ятьох осіб викрили[15].
Після затримання ВАКС обрав Трубіцину запобіжний захід у вигляді арешту на 60 днів з заставою в 14,9 млн грн[16][17].
Пізніше НАБУ опублікувало запис переговорів фігурантів справи щодо отримання хабаря, у відео Трубіцин обговорює обставини отримання винагороди[18]. На записах фігурує прізвище Татарова, яке ЗМІ пов'язують з Олегом Татаровим, заступником голови Офісу Президента, якому начебто звітує про свої дії Трубіцин[19].
16 лютого, після внесення застави, Трубіцин вийшов з СІЗО, він мав здати свої документи і носити електронний браслет[20].
22 лютого Трубіцин вийшов з партії Слуга народу[10].
У жовтні 2022 року НАБУ і САП скерували обвинувальний акт щодо Трубіцина та його співучасників до суду для розгляду по суті[21].
29 травня 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала оголошення Трубіцина у міжнародний розшук[22], а 5 червня 2023 року ВАКС задовольнив клопотання[23]. Відомо, що він перетнув державний кордон 13 травня 2023 року, без дозволу від САП[24]. Виїхати він зміг завдяки дозвільному листу від ГУР, який структура надала на прохання ССО.[25] Через втечу депутата, внесену ним заставу було стягнуто у державний бюджет, його самого заочно взяли під варту, та дозволено заочний розгляд справи[26].
13 липня 2023 року НАБУ оголосило Владислава Трубіцина в розшук.[27] Дії депутата кваліфіковані за ч.4 ст. 368 КК України, а дії інших п’ятьох підозрюваних – за ч.5 ст.27 ч.4 ст. 368 КК України.[28]
Інше
Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив документи про те, що 2010 року Трубіцина було засуджено: 2 березня 2010 року Ізюмський міжрайонний суд Харківської області визнав Трубіцина винним у підробці документів[29]. 27-річний Трубіцин підробив посвідчення інспектора енергонагляду і з'явився з фіктивними перевірками на два ринки в Ізюмі. Суд звільнив Трубіцина від кримінальної відповідальності, а сам Трубіцин не прийшов на засідання.
Видання RegioNews звинувачує Трубіцина та голову Оболонської РДА Кирила Фесика у використанні повноважень для отримання незаконних надходжень від приватного бізнесу[30][31], а також в тому, що збори з благодійного аукціону на потреби ЗСУ (14 млн грн), організованого Трубіциним, не надійшли на рахунки благодійного фонду[32][33].
