Трутовик сірчано-жовтий

? Трутовик сірчано-жовтий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Підцарство: Вищі гриби (Dikarya) Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Порядок: Поліпоральні (Polyporales) Родина: Фомітопсисові (Fomitopsidaceae) Рід: Laetiporus Вид: Трутовик сірчано-жовтий
Біноміальна назва
Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill, (1920)
Посилання
Вікісховище: Laetiporus sulphureus EOL: 191234 NCBI: 5630 MB: 299348 IF: 299348

Трутовик сірчано-жовтий або летипор сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus) — деревний гриб з родини фомітопсисових (Fomitopsidaceae). Місцева назва — кулина. Молоді плодові тіла використовують в кулінарії.

Шапки рихлом'ясисті, 10-40 см у діаметрі, 1-4 см завтовшки, напівкруглі, черепичастими групами, оранжево- або сірчано-жовті, часто з рожевим відтінком, згодом вицвітають до жовтуватого кольору, з рівним, зрідка підігнутим, пізніше хвилястим краєм. Гіменофор трубчастий, сірчано-жовтий, пори дрібні. Спори широко-еліпсоподібні або яйцеподібні, 5-7 Х 3,5-5 мкм, безбарвні або блідо-жовті. М'якуш м'який, м'ясистий, жовтуватий або білий.

Паразитний гриб. Зустрічається по всій Європі та Північній Америці, зокрема і в Україні. Росте в листяних, зрідка в хвойних лісах на живих і відмерлих стовбурах дерев. Особливо велике поширення має в захаращених лісах, заповідниках та заказниках, наприклад у національному парку "Кременецькі гори" на тернопільщині.

• Agarico-carnis flammula Paulet, (1793)
• Agarico-pulpa styptica Paulet, (1793)
• Agaricus speciosus Battarra, (1755)
• Boletus citrinus Lumn., (1791)
• Boletus coriaceus Huds., (1778)
• Boletus imbricatus Bull., (1788)
• Boletus lingua-cervina Schrank, (1789)
• Boletus ramosus Bull., (1791)
• Boletus sulphureus Mérat, (1821)
• Boletus sulphureus Bull., (1789)
• Boletus tenax Bolton, (1788)
• Boletus tenax Lightf., (1778)
• Ceriomyces aurantiacus (Pat.) Sacc., (1888)
• Ceriomyces neumanii Bres., (1920)
• Cladomeris casearius (Fr.) Quél., (1886)
• Cladomeris imbricatus (Bull.) Quél., (1886)
• Cladoporus sulphureus (Bull.) Teixeira, (1986)
• Daedalea imbricata (Bull.) Purton, (1821)
• Grifola sulphurea (Bull.) Pilát, (1934)
• Laetiporus cincinnatus (Morgan) Burds., (1998)
• Laetiporus speciosus Battarra ex Murrill, (1904)
• Laetiporus sulphureus f. aurantiacus (Pat.) Bondartsev, (1953)
• Laetiporus sulphureus f. ramosus (Quél.) Bondartsev, (1953)
• Leptoporus casearius (Fr.) Quél., (1888)
• Leptoporus imbricatus (Bull.) Quél., (1888)
• Leptoporus ramosus (Bull.) Quél., (1888)
• Leptoporus sulphureus (Bull.) Quél.,(1888)
• Merisma imbricatum (Bull.) Gillet, (1878)
• Merisma sulphureus (Bull.) Gillet, (1878)
• Polypilus casearius (Fr.) P. Karst., (1882)
• Polypilus imbricatus (Bull.) P. Karst., (1882)
• Polypilus sulphureus (Bull.) P. Karst., (1881)
• Polyporellus rubricus (Berk.) P. Karst., (1880)
• Polyporus candicinus (Scop.) J. Schröt.
• Polyporus casearius Fr., Epicr. (1838)
• Polyporus cincinnatus Morgan, (1885)
• Polyporus imbricatus (Bull.) Fr., (1821)
• Polyporus ramosus (Bull.) Gray, (1821)
• Polyporus rostafinskii Blonski, (1888)
• Polyporus rubricus Berk., (1851)
• Polyporus sulphureus (Bull.) Fr., (1821)
• Polyporus todari Inzenga, (1866)
• Ptychogaster aurantiacus Pat., (1885)
• Ptychogaster aureus Lloyd, (1921)
• Sistotrema sulphureum (Bull.) Rebent., (1804)
• Stereum speciosum Fr., (1871)
• Sulphurina sulphurea (Quél.) Pilát, (1942)
• Tyromyces sulphureus (Bull.) Donk, (1933)

Молоді плодові тіла їстівні, мають специфічний смак. Використовують свіжими.

Гриб містить антибіотичні речовини.

• Вассер С. П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. — Ужгород: Карпаты. — 1990. — 204 с.
• Laetiporus sulphureus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
•   Murrill, W.A. 1920. Corrections and additions to the polypores of temperate North America. Mycologia. 12(1):6-24.
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 74-75.

Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.