Трійця (Рубльов)
«Трійця» (також «Гостинність Авраама») — ікона Святої Трійці, написана у XV столітті. Є однією з найславетніших російських ікон. ОписІкона намальована на вертикальній дошці. На ній зображено три ангели, що сидять за жертовником, на якому стоїть чаша з головою тільця, що приноситься в жертву. На фоні представлені будинок (палати Авраама), дерево (дуб Мамврійський) та гора (Храмова гора). Фігури ангелів розташовані так, що лінії їх фігур утворюють замкнене коло. Композиційний центр ікони є чаша. Руки середнього та лівого ангелів благословляють чашу[2]. В іконі немає активної дії та руху — постаті сповнені нерухомого споглядання, які погляди спрямовані у вічність. По фоні, на полях, німбах і навколо чаші є сліди від цвяхів шат. АвторствоЗа традицією, сформованої за Нового часу в Російській імперії, її автором називають Андрія Рубльова. За цією версією саме «Трійця» є найвідомішим[3] з його творів і однією з двох (разом з фресками у Володимирі) збережених робіт, які, як вважають вчені[4], належать йому. Водночас, навіть послідовні прихильники традиційної версії визнають, що «Трійця» стилістично відрізняється від усіх робіт Рубльова. Тому російським мистецтвознавцям довелося сформулювати тезу (догмат Рубльова), згідно з якою «Трійця» і в творчості самого Рубльова виявлялася винятковим явищем.[5]. Стилістична близькість «Трійці» до італійського живопису і деяких зразків новгородського іконопису може свідчити, що її автором міг бути невідомий автор новгородського (або ж навіть італійського) походження, а сама ікона була вивезена до Москви Іваном Грозним після розгрому та плюндрування ним Новгорода. ШатиЯк свідчать записи Троїце-Сергієвої лаври, ікона була передана лаврі і «обкладена золотом» саме Іваном IV у 1575 році. В 1600 році вона була заново прикрашена дорогоцінним окладом царем Борисом Годуновим. Колишній золотий оклад Івана Грозного було перекладено з неї спеціально написану при цьому копію. Новий оклад повторив композицію окладу Івана Грозного. У 1626 році цар Михайло Федорович додав на ікону золоті цяти з емалями та дорогоцінним камінням. У XVIII столітті на ікону одягли срібні золочені карбовані шати (одяг ангелів)[6]. Нинішнє місцезнаходження окладу — Сергієво-Посадський державний музей-заповідник. Подальша доля ікони
До революції 1917 року «Трійця» перебувала у Троїцькому соборі Трійце-Сергієвої лаври, але потім розпорядженням Радянського уряду вона була передана для реставрації у щойно засновані Центральні державні реставраційні майстерні. Ікона Андрія Рубльова «Трійця» поступила до зборів Державної Третьяковської галереї у 1929 році . Вона прийшла із Загірського історико-художнього музею-заповідника (Сергієво-Посадський музей). 16 липня 2022 року «Трійцю» Андрія Рубльова вивезли з Третьяковської галереї до Трійця-Сергієвої лаври. Ікону надали для богослужінь, незважаючи на протести реставраторів. Ікону помістили в Троїцькому соборі Троїце-Сергієвої лаври на час урочистих заходів на честь 600-річчя набуття мощей святого Сергія Радонезького, запланованих на 17 та 18 липня[7]. Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
