Туз Ілля Олександрович

Туз Ілля Олександрович
Солдат
Загальна інформація
Народження	9 липня 1996(1996-07-09) Бабичів, Пулинська громада, Житомирська область
Смерть	4 квітня 2022(2022-04-04) (25 років) Ізюм, Харківська область
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	95 ОДШБр
Війни / битви	Російська збройна агресія проти України Битва за Ізюм
Нагороди та відзнаки

Ілля́ Олекса́ндрович Туз (нар. 9 липня 1996(19960709) — 4 квітня 2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У 2012 році вступив до Центра професійно-технічної освіти м. Житомира, на професію тракторист^[1].

2015 року, після закінчення навчання, пішов на строкову службу^[2].

Під час проходження служби в 95-й окремій десантно-штурмовій бригади неодноразово їздив на міжнародні навчання, отримував сертифікати^[2].

Весною 2021 року відправився в зону ООС/АТО, в район смт Нью-Йорка (Донецька область).

Ілля Туз загинув під м. Ізюм, що на Харківщині 04 квітня 2022 року. У військового залишилися батьки, сестра та наречена^[3].

"Пряме попадання з танка, – каже побратим Олександр Перестюк. – Це був мій друг, побратим. Він був мужньою людиною. Це була людина з великої літери. Він усім допомагав, був дуже дружелюбним. Його смерть завдала нам великого болю"^[4].

09 квітня 2022 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі^[5].

Указом Президента України № 24/2023 від 17 січня 2023 року, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно^[6]

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.