Туле (фантомний острів)

Туле^[1] (грец. Θούλη, лат. Thule) — фантомний острів на півночі Європи, який описується грецьким мандрівником Піфеєм в його звіті «Про океан» (лат. De Oceano).

Оригінал звіту Піфея до нас не дійшов, але змогли зберегтися перекази в деяких джерелах, наприклад: в «Загальній історії» Полібія написано: «... той Піфей, хто ввів багатьох в оману, повідомляючи, що перетнув всю Британію пішки, поміщає острів окружністю в 40 тисяч стадій і розповідає про Туле, в тих місцях, де не існує власне суші, моря і повітря, а тільки якась суміш цих елементів, консистенція якої можна порівняти з желе і в якій не можна ні йти, ні пливти» ^[2]. Найбільш ранній опис острову, що дійшов до нас — згадка в «Географії» Страбона близько 20 року н. е. ^[3] В якій він пише, що Піфей стверджував, що до цього острова треба пливти шість днів на північ від Британії, і про те, що Туле знаходиться біля «замершого моря». В книзі 5 Страбон додає, що Піфей стверджував, що острів є найпівнічнішим островом Британських островів.^[4] Також Страбон переказуя слова Піфея детально описує жителів Туле.^[5]

В класичній середньовічній літературі вислів «найвіддаленіший Туле» (лат. ultima Thule), мав значення будь-якого далекого місця^[6].

Острів згадується великою кількістю мореходів, які плавали в Північній Атлантиці, одним з них був Христофор Колумб, в 1477 році, в 1910 археологічну культуру ескімосів у Канаді та Гренландії назвали Туле^[7].

• Античні та ренесансні джерела про острів Туле [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]