Тулярин

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Туляри́н (лат. tularinum) — діагностичний біологічний препарат, який являє собою суспензію в гліцериново-фізіологічному розчині вбитих при температурі 70°С туляремійних бактерій вакцинного штама з концентрацією 10 мільярдів мікробних тіл в 1 мл за туляремійним стандартом. Застосовують як алерген у діагностиці туляремії. Тулярин у медичній практиці використовують у вигляді медичних препаратів «Тулярин для внутрішньошкірного застосування (Tularinum ad usum intracutaneum)»^[1] та «Алерген туляремійний рідкий для нашкірного застосування».^[2]

Проведення шкірно-алергічної проби за допомогою тулярина дозволяє виявити специфічну гіперчутливість сповільненої дії до туляремійного збудника в організмі людини. Проводять цю пробу у двох варіантах:

• Внутрішньошкірна проба. Тулярин вводять внутрішньошкірно (в/ш) 0,1 мл у середню третину внутрішньої поверхні передпліччя. Результат проби враховують через 24-48 годин. Його вважають позитивним за наявності почервоніння, інфільтрату, діаметр якого не менше 0,5 см. При наявності позитивної проби у людини або є гостра туляремія як мінімум тривалістю 5—7 днів, або він колись її переніс. Позитивна реакція може запізнитися при тяжкому перебігу хвороби. Гальмування позитивної реакції може також мати місце у випадку раннього застосування антибіотиків у лікуванні хворого.
• Нашкірна проба. Іноді проводять нашкірну алергічну пробу: ампулу з тулярином для нашкірного введення^[3]струшують декілька разів допоки рідина в ній не стане рівномірно каламутною, потім піпеткою для очей на середню третину плеча наносять одну краплю тулярину та через краплю скарифікатором роблять дві паралельні насічки і ретельно втирають тулярин у скарифіковану шкіру. Насічки не мають бути ані поверхневими, ані дуже глибокими. Після їх нанесення має виступити кров у вигляді «краплі роси». Нашкірну пробу оцінює лікар, її вважають позитивною, якщо через 48 годин з'являються почервоніння та набряк шкіри в місці скарифікації розміром не менше 0,5 см. Нашкірна проба є позитивною як при гострій туляремії, так і через тривалий час після її перенесення.

Іноді введення тулярину може призвести до посилення симптомів хвороби, особливо при в/ш введенні.

Туляринову пробу застосовують для діагностиці туляремії у тварин.^[4]

• Туляремія

• Перетрухина А. Т., Блинова Е. И. БАКТЕРИЙНЫЕ И ВИРУСНЫЕ ПРЕПАРАТЫ Издательство: Академия Естествознания. 2010 — ISBN 978-5-91327-156-3 (рос.)
• Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-214-3;

• Великий медичний словник (рос.)
• Алерген туляремійний рідкий (Тулярін) (рос.)
• Алергічні діагностичні проби. Медична енциклопедія