Тупіков Василь Іванович

Василь Іванович Тупіков
Народження	31 грудня 1901(1901-12-31) Курськ
Смерть	20 вересня 1941(1941-09-20) (39 років) хутір Авдіївка Полтавської області
Поховання	Grave of Vasily Tupikovd
Країна	СРСР
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе (1933)
Роки служби	1921—1941
Партія	РКП(б)
Звання	Генерал-майор
Війни / битви	Радянсько-німецька війна
Нагороди
Тупіков Василь Іванович у Вікісховищі

Василь Іванович Тупіков (31 грудня 1901(19011231), Курськ — 20 вересня 1941, хутір Авдіївка Полтавської області^[1]) — радянський воєначальник, генерал-майор (1940), з липня 1941 року начальник штабу Південно-Західного фронту.

Член КПРС з 1921 року. У Червоній Армії з 1922 року. Закінчив курси «Постріл» (1926), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1933). З 1939 року начальник штабу Харківського військового округу, з 1940 року військовий аташе в Німеччині^[2] у Берліні, звідки повідомляв керівництву про те, що гітлерівська Німеччина готується до нападу на СРСР. Після початку війни разом з іншими радянськими дипломатами був депортований до Туреччини. До СРСР повернувся через місяць після початку війни.

У ході війни начальник штабу Південно-Західного фронту (з липня 1941 року). Загинув у бою 20 вересня в районі міста Лохвиці Полтавської області. У грудні 1943-го перепохований у Києві на розі вулиць Чапаєва та Михайла Коцюбинського.

• Орден Вітчизняної війни 1 ступеня (посмертно).

Під час створення парку Вічної Слави прах В. Тупікова у 1957 році було перенесено до пантеону біля Могили Невідомого Солдата^[3].

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (посмертно). В Києві іменем Генерала названо вулицю на якій встановлено анотаційну дошку. Проте 2 березня 2023 року Київська міська рада ухвалила рішення яке змінює назву на честь іншої людини. ^[4]

На честь генерал-майора Тупікова названа вулиця в місті Лохвиця.