Ту-142

Ту-142
Індійський Ту-142МК-Е
Призначення:	Дальній протичовновий літак
Перший політ:	18 червня 1968 року
Прийнятий на озброєння:	1972 р.
Знятий з озброєння:	СРСР - 1991, Україна - 2006
Період використання:	1972 - донині
На озброєнні у:	Росія
Розробник:	КБ Туполєва, Aviakord і Taganrog aviationd
Виробник:	КБ Туполєв, СРСР
Конструктор:	Туполєв Андрій Миколайович
Екіпаж:	10 осіб
Крейсерська швидкість:	720 км/год км/год
Максимальна швидкість (МШ):	855 км/год км/год
Бойовий радіус:	5200 км
Практична стеля:	13 500 м
Довжина:	51,55 м
Висота:	14,7 м
Розмах крила:	50,2 м м
Площа крила:	289,9 м? м²
Споряджений:	187 000 кг кг
Двигуни:	ТВД НК-12МП
Тяга (потужність):	4 x 15 000 к.с.
Ту-142 у Вікісховищі

Ту-142 (за кодифікацією НАТО: Bear-F — «Ведмідь-Ф») — радянський і російський дальній протичовновий літак (ДПЛС).

Спочатку призначався для виявлення і знищення ПЧАРБ (Підводний Човен Атомний з Ракетами Балістичними) противника в районах патрулювання. Фактично в ВМФ застосовується для далекої океанської розвідки, візуальної або радіотехнічної, для чергування в системі пошуково-рятувальної служби і тільки потім для пошуку і спостереження за ПЧАРБ (після закінчення Холодної війни).

На початку 1960-х рр. в складі ВМС США з'явилися атомні підводні човни — носії балістичних ракет великої дальності. У зв'язку з цим, від ВПК СРСР потрібні були адекватні заходи. Проектування базового літака протичовнової оборони (ПЧО) як засіб нейтралізації однією зі складових ядерних сил США почалося в 1963 р. Ту-142 є подальшим розвитком і глибокою модернізацією серійного літака розвідки і цілевказівки — Ту-95РЦ, на відміну від якого має нове крило і оперення, із застосуванням суперкритичних аеродинамічних профілів, інтегровані крильові паливні баки і модернізовану кабіну, з незначно поліпшеними умовами роботи екіпажу. В процесі серійного виробництва неодноразово модифікувався. Всього побудовано близько 100 екземплярів літаків Ту-142 різних модифікацій.

Екіпаж 10 осіб

• Командир
• Помічник командира
• Штурман корабля
• Штурман-навігатор
• Штурман-оператор
• Бортовий інженер
• Оператор бортових засобів зв'язку
• Оператор РГП № 1
• Оператор РГП № 2
• Оператор кормової вогневої установки КОУ

• Розмах крила: 50,2 м
• Довжина: 51,55 м
• Висота: 14,7 м
• Площа крила: 289,9 м²
• Маса:
  • Порожнього літака 93 891 кг
  • Максимальна злітна: 185 т
  • Максимальна польотна (після дозаправки в повітрі): 187 т
  • Маса палива: 83,9 т
• Навантаження на крило: -234кг~ М²

• Тип двигуна: турбогвинтовий, з співісними гвинтами протилежного обертання АВ-60К
• Модель: НК-12МП
• Потужність: 4×11,19 МВт/4×15 тис. к.с.

• Максимальна швидкість на висоті: 855 км/год
• Крейсерська швидкість: 720 км/год
• Злітна швидкість: - 300 км/год
• Посадкова швидкість: - 270 км/год
• Практична стеля: 13 500 м
• Бойовий радіус 5200 км
• Довжина розбігу: 3200 м
• Довжина пробігу:
• Експлуатаційна перевантаження: 2,5 G

•  Росія — по одній ескадрильї на Північному флоті і Тихоокеанському. Всього 27 літаків на 2016 рік.
•  Індія — 4 Ту-142М за станом на 2016 рік.

•  СРСР — залишилися в складі авіації ВМФ Росії і України.
•  Україна — Ту-142, що належали Україні, базувалися на авіабазі Кульбакине 33-го Центру бойового застосування і перенавчання ВПС Україна (м. Миколаїв) і на аеродромі Державного авіаційного науково-випробувального центру ВПС України поблизу смт. Кіровське (Україна, АР Крим).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ту-142