Тюлень Ведделла

Тюлень Ведделла
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Клада:	Pinnipediformes
Клада:	Ластоногі (Pinnipedia)
Родина:	Тюленеві (Phocidae)
Підродина:	Monachinae
Триба:	Lobodontini
Рід:	Leptonychotes Gill, 1872
Вид:	Тюлень Ведделла (L. weddellii)
Біноміальна назва
Leptonychotes weddellii (Lesson, 1826)

Тюлень Ведделла^[1], тюлень Уедделла^[2][3] (Leptonychotes weddellii) — монотипний вид тварин родини Тюленевих (Phocidae), єдиний сучасний вид роду Leptonychotes. Відносно добре поширені на узбережжі Антарктиди.

Латинська назва Leptonychotes складається зі слів: грец. λεπτός — худий, тонкий; грец. ὄνυξ — кігті, нігті; лат. otes — вказує на володіння.

Вид названий на честь британського капітана Джеймса Ведделла, який першим помітив цих тварин і задокументував їх у 1820-х^[4].

Забарвлення різне, але частіше верх голубувато-чорний з білими смужками і плямами, низ сірий з білими смужками. Голова відносно мала, писок дуже короткий, очі та ікла відносно великі.

Дорослі самці досягають 2,9 м в довжину, а самиці досягають 3,3 м. Дорослі самці важать від 400 до 450 кг, самиці, трохи важчі. Новонароджені близько 1,5 м в довжину і в середньому важать 29 кг.

Самиці стають статевозрілими в 3-6 років, самці — в 7-8 років. Репродуктивна поведінка відбувається під водою. Досить часто самиця кусає самця за шию під час спаровування. Вагітність триває 11 місяців, в тому числі затримки імплантації 2 місяці. Тривалість життя приблизно 25 років. Цуцики народжуються з вересня по листопад і доглядаються сім-вісім тижнів. Зазвичай народжується одне щеня.

Основна здобич — переважно риби родини Нототенієві (зокрема, улюблений харч — кликач антарктичний, Dissostichus mawsoni), головоногі молюски та криль^[5].

Хижаками є косатка і морський леопард.

Leptonychotes weddellii — хороші пірнальники, які можуть досягати глибини понад 600 м, з тривалістю занурення принаймні 82 хвилини.

Вони не мігрують, а локальні переміщення викликані змінами в льодових умовах. Підводне плавання відбувається під природними тріщинами льоду або під областями, де лід є досить тонким. Підводна активність в основному нічна. Вони плавають зі швидкістю приблизно від 5 до 7 вузлів (9—13 км/год), використовуючи передні й задні ласти.

• Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 874. — ISBN 0801857899. (англ.)
• Дикий І. В. Особливості живлення антарктичних видів тюленів у районі архіпелагу Аргентинські острови // Український антарктичний журнал. — 2009. — № 8. — С. 302—310.
• Bayi, O. 2000. «Leptonychotes weddellii» (On-line), Animal Diversity Web (англ.)