Тілесні покарання

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2015)

Тілесні покарання — один з найстародавніших (разом із стратою) заходів покарання, що полягає в спричиненні караній особі фізичного болю або каліцтва (відсікання рук, ніг, відрізування язика, виривання ніздрів, таврування тощо).

Майже всі покарання в колишні часи здійснювалися публічно з виховною метою, щоб, дивлячись на муки злочинців, іншим не кортіло скоювати злочини. Особливо масового характеру застосування тілесних покарань набуло в період феодалізму.

З кінця XVIII століття країни Європи під впливом ідей Просвітництва стали одна за одною скасовувати цей вид покарання. Першою це зробила Франція в карному кодексі 1791 року (проте остаточно тільки в 1881 році).

У Російській імперії застосовувалися такі види тілесних покарань:

• різки, як покарання для селян за вироками волосних судів, бродяг і засланців, і як виправна міра для ремісничих учнів;
• батоги, приковування до тачок, окови і гоління голови для каторжних, засланців і поселенців.

12 червня 1903 року тілесні покарання для каторжних і засланців скасовано. 24 серпня 1904 року скасовано тілесні покарання для селян і малолітніх ремісників, 30 червня 1904 року скасовано тілесні покарання в армії і флоті. Тілесні покарання замінюються іншими покараннями: одиночним ув'язненням, карцером і іншими. Окови, як запобіжний захід, залишилися.

В даний час законодавці більшості країн розглядають тілесні покарання в будь-якій формі такі, що протирічать положенням Загальної декларації прав людини 1948 року і Міжнародного пакту про цивільні і політичні права 1966 року, які, зокрема, забороняють тортури і жорстокі, нелюдяні або такі, що принижують гідність людини покарання.

У той час в сучасному світі існують дві групи країн, які зберігають в своєму кримінальному законодавстві даний вид покарання:

• Найбільше значення тілесні покарання зберігають в тих країнах, де як джерело кримінального права діє мусульманське право (Афганістан, Бахрейн, Іран, Ємен, Лівія, Мавританія, Малайзія, північні штати Нігерії, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія, Судан, Пакистан і ін.). При цьому в більшості вказаних країн передбачені не тільки болючі (биття батогами), але і членоушкодницькі види покарання;
• Крім мусульманських країн тілесні покарання як і раніше передбачені кримінальним законодавством багатьох держав — колишніх англійських колоній (Бангладеш, Бруней, Зімбабве, Канада, Малайзія, Нігерія, Сінгапур, Танзанія, Тонга, Шрі-Ланка і ін.), де вони застосовуються в основному у вигляді прочуханки.

В даний час тілесні покарання застосовуються в школах в деяких штатах США і в деяких приватних школах Великої Британії.

• Екзекуція [Архівовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Тілесні покарання [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Прохвостиця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1528. — 1000 екз.