Тірімюжган Кадин-ефенді
Тірімюжган Кадин-ефенді[1] (19 серпня 1819 — 3 листопада 1853; осман. تیرمژکان قادین , стріляюча віями) — дружина султана Абдул-Меджида I і матір султана Османської імперії Абдул-Гаміда II. ЖиттяТірімюжган була шапсугського черкеського походження. Її батька звали Бекхан Бей, а матір — Алмаш Ханим.[1] У своїх мемуарах її онука Айше-султан каже, що, незважаючи на її добре задокументоване походження, вороги Абдул-Хаміда неправдиво стверджували, що вона була дочкою вірменського музиканта на ім'я Чандир.[1][2][3] До султанського палацу Тірімюжган потрапила близько 1839 року. Тірімюжган отримала титул «Третя Кадин».[1] Чарльз Вайт сказав про неї таке:
Пізніше калфи в палаці відзначали, що дівчина була витонченою, добробажаною і дуже гарною: у неї були каро-зелені очі, довге темно-русяве волосся, світла тонка шкіра, струнка фігура і прекрасні руки та ноги. В жовтні 1840 року вона народила доньку Наїле, яка померла від віспи у віці 2,5 років в березні 1843 року[5]; 22 вересня 1842 року Тірімюжган народила майбутнього султана Абдул-Хаміда II[6]; останньою дитиною Тірімюжган став шехзаде Мехмед Абід-ефенді, який помер в травні 1848 року у віці близько одного року. Пізніше Абдул-Хамід назвав молодшого сина і одну із доньок на честь своїх покійних брата і сестри.[5] Втративши дочку, Тірімюжган присвятила себе сину Абдул-Хаміду, а під час хвороби робила все можливе, щоб забезпечити його щастя. Щодня він їздив до палацу Бейлербей, щоб побачити її, а потім повертався до палацу Долмабахче.[7] Нергіснігал-ханим була однією із найближчих слуг Тірімюжган. Вона призначила її на службу до своєї малолітньої дочки Наїме, а після смерті дочки — на службу до Абдул-Хаміда.[8] Тірімюжган перед своєю смертю сказала Нергіснігал: «Я довіряю тобі свого сина, не покидай його, доки ти жива, спи поза його кімнатою». Після її смерті Нергіснігал зробила те саме, що заповідали, і ніколи не залишала Абдул-Хаміда. Опікунка померла в 1892 році. Після смерті Тірімюжган Кадин-ефенді Абдул-Меджид довірив їхнього сина іншій своїй дружині, Рахіме Пірісту Кадин-ефенді, яка не мала власних дітей.[8] СмертьТірімюжган померла 3 листопада 1853 року в палаці Феріє та була похована в мавзолеї нових жінок у Новій мечеті в Стамбулі. Померши до того, як її син зійшов на трон, вона ніколи не була валіде-султан.[9][10] Серед усіх своїх колег вона відчувала себе найближчою до Пірісту Кадин і завжди дуже її поважала. Після її смерті Абдул-Хамід був усиновлений Пірісту, яка також була прийомною матір'ю Джеміле-султан.[11] Діти
В літературі
Див. такожСписок літератури
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
