Угольсько-Широколужанський буковий праліс є об'єктом активних наукових досліджень. У 2010 році було вперше проведено його статистичну інвентаризацію у рамках українсько-швейцарського наукового проекту[4]. Повторна інвентаризація, метою якої є виявлення змін у лісовому масиві, запланована на 2019 рік[5]. Крім того, починаючи з 2001 року тут проводяться дослідження на постійній моніторинговій дослідній ділянці прощею 10 га (200×500 м).
Результати статистичної інвентаризації
Статистична інвентаризація Угольсько-Широколужанського букового пралісу була проведена в 2010 році на площі 10300 га лісу, з яких 8800 га представлені пралісами, а решта — природними лісами. Під час польових робіт було закладеного 314 кругових тестових ділянок площею 500 м², на яких були заміряні всі дерева діаметром 6 см і більше (всього 6779 дерев).
За матеріалами статистичної інвентаризації було встановлено, що:
дерева бука лісового (Fagus sylvatica L.) становили 97% всіх заміряних дерев;
вік найстаріших дерев становить близько 500 років;
найгрубшим було дерево в'яза шорсткого, діаметр якого становив 150 см;
найгрубше дерево бука лісового мало діаметр 140 см;
щонайменше 10 дерев бука лісового на 1 га мали діаметр 80 см і більше;
кількість живих дерев становить у середньому 435 шт./га, середня сума прощ поперечних перетинів — 36,6 м²/га, а середній запас — 582 м³/га;
запас відмерлої деревини (стоячої та лежачої) становить у середньому 163 м³/га;
вертикальна структура Угольсько-Широколужанського букового пралісу є переважно триярусною, а вікна в шатрі деревостану здебільшого мають площу, близьку до площі поперечного перетину крони переважаючого дерева[4].
Еколого-туристичні маршрути
Відвідати Угольсько-Широколужанський буковий праліс дозволяють два екотуристичні маршрути:
↑Брендлі, У.-Б.; Довганич, Я., ред. (2003). Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. Бірменсдорф, Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів (WSL); Рахів, Карпатський біосферний заповідник (КБЗ). с. 192. ISBN3-905621-09-6.
↑ абCommarmot, B.; Brändli, U.-B.; Hamor, F.; Lavnyy, V., ред. (2013). Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. A Swiss-Ukrainian Scientific Adventure (англ.) . Birmensdorf, Swiss Federal Research Institute WSL; L’viv, Ukrainian National Forestry University; Rakhiv, Carpathian Biosphere Reserve. с. 69. ISBN978-3-905621-53-2.