Угорська соціалістична робітнича партія
Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП, угор. Magyar Szocialista Munkáspárt вимовляється [ˈmɒɟɒr ˈsot͡sijɒliʃtɒ ˈmuŋkaːʃpaːrt], MSZMP) — правляча партія угорських комуністів в 1956 —1989 роках. 7 жовтня 1989 партію перетворено на соціал-демократичну, що отримала назву Угорська соціалістична партія (УСП). ІсторіяОфіційно створена 1 листопада 1956 замість розпущеної 30 жовтня з ініціативи прем'єр-міністра Імре Надя Угорської партії трудящих (УПТ). Рішення про розпуск УПТ ухвалила Президія Центрального керівництва УПТ, вона ж сформувала Тимчасовий виконком з 7 осіб на чолі з Яношем Кадаром. До його складу також увійшли Ференц Донат, Шандор Копачі, Геза Лошонці, Дьйордь Лукач, Імре Надь і Золтан Санто. Через те, що у Тимчасовому виконкомі переважали прихильники Імре Надя, після придушення Угорської революції, 4 листопада 1956 сформовано Тимчасовий Центральний комітет УСРП. 11 листопада 1956 року Кадар провів в Будапешті перше засідання Тимчасового Центрального комітету УСРП з 23 членів і 11 кандидатів. Після цього почався процес створення нової партійної структури. Перший пленум Тимчасового ЦК пройшов 2, 3 і 5 грудня 1956 року в Будапешті. УСРП реорганізовано на базі колишніх кадрів і структур УПТ Яношем Кадаром і групою активістів за підтримки СРСР. Кадар і його прихильники були до певного моменту союзниками Імре Надя, лідера Угорської революції, оскільки, як і він, заперечували сталінізм та інші крайнощі, властиві поваленому режиму Ракоші — Гере, однак, на відміну від Надя, були прихильниками збереження тісних зв'язків з СРСР (Надь прагнув виходу Угорщини з Варшавського блоку і її нейтралітету) і в той же час — широкої політичної амністії за принципом «хто не проти нас, той з нами» (Надь закривав очі на розправи над колишніми активістами режиму Ракоші). УСРП орієнтувалася на ідеологію марксизму-ленінізму, однак, на відміну від колишньої УПТ, розпущеної після Угорської революції, відмовилася від ідеології сталінізму, допускала в економіці багато елементів приватної власності на засоби виробництва і підприємництва. Першим секретарем, а з 28 березня 1985 року — Генеральним секретарем ЦК УСРП був Янош Кадар (1 листопада 1956 — 22 травня 1988), з 22 травня 1988 до 7 жовтня 1989 — Карой Грос. Кадар з 22 травня 1988 по 10 травня 1989 року обіймав церемоніальну посаду Голови Партії. З 24 червня 1989 року на чолі партії стояла Президія у складі: голова партії Реже Ньерш, генеральний секретар Карой Грос, прем'єр-міністр Міклош Немет, державний міністр Імре Пожгаі. За винятком К. Гроса, члени нової Президії прагнули до відмови від керівної ролі УСРП в Угорщині, ідеології марксизму-ленінізму і переходу партії на платформу соціал-демократії, тому влада в партії перейшла від Гроса до групі його опонентів, хоча Грос формально і обіймав вищу посаду в ній. З розвалом так-званого «соціалістичного табору», 7 жовтня 1989 року партію перетворено на соціал-демократичну, що отримала назву Угорська соціалістична партія (УСП). Противники перетворень в партії, які зберегли вірність ідеології марксизму-ленінізму, виявилися на партійному з'їзді в меншості. Відокремившись від УСП, 17 грудня 1989 вони утворили нову партію під колишньою назвою УСРП, а її головою обрано Дьюла Тюрмер. На початку 1990 року УСРП за офіційною чисельністю була найчисленнішою партією Угорщини, однак не мала підтримки і зазнала нищівної поразки на перших вільних парламентських виборах. У 1993 році нову УСРП перейменовано на Угорську робітничу партію, яка пізніше розкололася на Угорську комуністичну робітничу партію на чолі з Тюрмером і Угорську робітничу партію. Організаційна структураВищий орган УСРП — з'їзд (угор. kongresszus), виконавчий орган — Центральний Комітет (угор. Központi Bizottság), між засіданнями — Політбюро (угор. Politikai Bizottság), виконавчі органи місцевих організацій — окружні комітети (угор. megyei bizottság), міські комітети (угор. városi bizottság) і громадські комітети (угор. községi bizottság), виконавчі органи первинних організацій — заводські комітети (угор. Üzemi bizottság). Партія мала свою воєнізовану структуру — «робітничу міліцію» (lang-hu|Munkásőrség}}), яку послідовно очолювали генерали Лайош Халаш, Арпад Папп і Шандор Борбей. Командування «робітничої міліції» займало в партії найконсервативніші політико-ідеологічні позиції. З'їзди УСРППісля утворення УСРП як правонаступниці КПУ і УПТ нумерація з'їздів була продовжена від VI з'їзду УПТ.
Конференції УСРП
Чисельність партії
У грудні 1989 року заявили про бажання залишитись в лавах УСРП 65 000 членів. Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia