Узбецький металургійний комбінат40°14′06.3″ пн. ш. 69°17′06.1″ сх. д. / 40.235083° пн. ш. 69.285028° сх. д.
Узбецький металургійний комбінат (АТ «Узметкомбінат», узб. O'zbekiston metallurgiya kombinati) — підприємство чорної металургії в Узбекистані. Загальна інформаціяЗавод було створено для переплавки металобрухту, зібраного у Середній Азії СРСР. Також існував проект використання залізної руди родовища Турангли, а доставка руди мала здійснюватись залізницею, проте її будівництво перервали на ранньому етапі через переоцінку ресурсів Турангли. Заснований як Узбецький металургійний завод і став першим металургійним заводом Узбецької РСР. Майданчик підприємства розташований на сході країни у місті Бекабаді (Ташкентська область) на річці Сирдар'я, безпосередньо на кордоні з Таджикистаном. У 1994 році завод було об'єднано з Ширинським машинобудівним заводом і госпрозрахунковим об'єднанням підприємств «Вторчермет», унаслідок чого утворилось відкрите акціонерне товариство «Узметкомбінат». Комбінат переплавляє металобрухт та випускає металопрокат. Підприємство є головним спонсором футбольного клубу «Металург» (Бекабад). Розвиток підприємстваБудівництво заводу розпочалося у 1943 році, 5 березня 1944 року введено в дію першу мартенівську піч, 1945 року — другу, 1949 року — третю. У вересні 1946 року введено в дію дрібносортний стан «300», у травні 1948 року — тонколистовий стан «700». Проектної потужності мартенівський цех досяг у 1950 році, прокатний — у 1951 році. У 1962 році введено в дію установку безперервного розливання сталі. Наприкінці 1970-х — початку 1980-х років здійснювалося розширення заводу за рахунок будівництва нових електросталеплавильного і прокатного цехів, а також допоміжних цехів. Перша електросталеплавильна піч стала до ладу в 1978-му. В тому ж 1978 та у 1979 роках ввели в дію ще дві електросталеплавильні печі, кожну з яких доповнювала машина безперервного виливу заготовки. Завод переплавляв металобрухт, а також чавун, який постачали металургійні заводи Уралу і Казахстану. Готова продукція використовувалася машинобудівними підприємствами і будівними організаціями. У 1974 році освоєно виробництво емальованого посуду. У проектуванні заводу брали участь науково-дослідні інститути і установи Києва і Харкова. В 2002-му запустили електросталеплавильну піч «ДСП-100-УМК».[4][5] В 2018-му ввели в дію цех феросплавний цех потужністю 10 тисяч тонн феросилікомарганцю на рік (при поточній потребі комбінату на рівні 6 тисяч тонн).[6] Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia