Узелков В'ячеслав Валентинович
В'ячеслав Узелков (8 квітня 1979, Вінниця — 9 листопада 2024, Вінниця) — український боксер-професіонал, призер чемпіонатів світу та Європи серед аматорів. Після завершення кар'єри боксера був телеведучим. БіографіяПочаток боксерської кар'єриБоксом почав займатися з 1987 року. Перший тренер — Дмитро Шамис, потім по черзі займався у Ігоря Мусієнка та Анатолія Вальчука. Під час профікар'єри Узелков тренувався під керівництвом Віталія Вдовкіна і Вадима Лаврінця. На любительському рингу В'ячеслав відзначився такими вагомими здобутками, як перемога на чемпіонаті Європи серед юніорів в Бірмінгемі (Англія) в 1997 році, друге місце на Кубку світу 1998 року в Пекіні (Китай) і третє місце на Всесвітніх Іграх військовослужбовців в Загребі (Хорватія) в 1999 році. На чемпіонаті Європи 2000 в категорії до 81 кг програв у першому бою. На чемпіонаті світу 2001 в Белфасті (Північна Ірландія) Узєлков став третім в категорії до 91 кг.
Того ж року посів друге місце на престижному турнірі в Гельсінкі (Фінляндія). 2002 року завоював срібло чемпіонату Європи в Пермі (Росія).
2003 року був третім на представницькому турнірі Странджа в Болгарії і посів друге місце на Кубку Чорного моря в Судаку (Україна). Професійний боксДебют Узелкова на професійному рингу відбувся 24 жовтня 2004 року, коли В'ячеслав переграв в шести раундах Сулеймана Джерілова. Слідом за цим Узелков здобув сім перемог над суперниками різного рівня, серед яких слід виділити гостьовий успіх у бою з французом Маджідом Бен Дріссом, а також протистояння зі значно більш досвідченим конголезцем Мукаді Манда, якого В'ячеслав здолав за очками. 27 лютого 2007 року в колекції В'ячеслава з'явився перший титул — за версією EBU-EE, який він завоював у поєдинку проти росіянина Артема Вичкіна. 13 вересня 2007 року завоював титул Інтерконтинентального чемпіона за версією WBA в напівважкій вазі, нокаутувавши в 6-му раунді непереможного іспанського боксера Габріеля Кампільйо (12-0). У першому захисті титулу нокаутував аргентинця Хуліо Сезара Домінгеза. У червні 2008 року Узелков нокаутував непереможного боксера зі Словенії Дениса Шимича (19-0). Після ще трьох вдалих поєдинків 23 липня 2010 року у Лемурі (Каліфорнія) Узелков вийшов на бій за звання чемпіона світу за версією WBA з боксером з Казахстану Бейбутом Шуменовим. У першому раунді В'ячеслав надіслав казаха в нокдаун, але в подальших раундах був несхожим на себе. Шуменов був набагато активніший і, починаючи з 3 раунду, контролював хід поєдинку. Після закінчення 12 раундів одноголосним рішенням суддів переміг Шуменов. В'ячеслав вперше програв на професійному рингу[2]. Слід зазначити, що в процесі підготовки до бою в США не найкращим чином спрацювали представники K2 Promotions, не забезпечивши умов для нормальної належної підготовки підписаного у них бійця, а тренеру і катмену Узелкова — Вдовкіну Віталію і Лучнікову Дмитру не видали в посольстві США паспорти з візою, в результаті чого стався безпрецедентний випадок — в куту Узелкова під час чемпіонського бою не було жодної людини з його команди[3]. Після поразки від Шуменова В'ячеслав виграв 3 поєдинки, а потім програв німцю Едуарду Ґуткнехту в бою за титул чемпіона Європи за версією Європейського боксерського союзу. Після бою із Едуардом переніс інсульт[4][5]. Згодом В'ячеслав переміг двох досвідчених боксерів і повинен був вийти на титульний бій з чемпіоном WBO Натаном Клеверлі, але поєдинок з британцем зірвався[6][7]. 16 березня 2013 В'ячеслав Узелков поступився французу Дуду Нгумбу[8]. 9 листопада 2013 року в Києві В'ячеслав здобув перемогу нокаутом в бою проти американця Джейдона Кодрінгтона й завоював титул Інтернаціонального чемпіона за версією IBO в напівважкій вазі[9]. 12 квітня 2014 року Узелков провів останній в кар'єрі бій, програвши сербу Геарду Аєтовичу[en]. Наприкінці березня 2024 року боксеру діагностували тромб у серці, тромб в аорті та гангрену ноги. У квітні він переніс складну операцію на серці та проходив реабілітацію, а згодом отримання II групи інвалідності[10]. 9 листопада 2024 року помер[11]. Похований на місцевому цвинтарі Вінниці 11 листопада 2024 року[12]. Результати боївОсвітаМав дві вищі освіти: Вінницький державний педагогічний університет (фізкультурний факультет) і другий диплом отримав в Міжнародній академії управління персоналом.[13] ПолітикаУ 2020 році балотувався на пост мера Вінниці від проросійської партії ОПЗЖ. Підтримати В'ячеслава приїжджав Юрій Бойко.[13] Підкуповував виборців кашею.[13] Набрав 4% на виборах 25 жовтня 2020 року, зайнявши 4 місце. Після 2020 року став спілкуватися українською мовою.[13] Ведучий та актор Вперше взяв участь у зйомках у 2008 році в мелодрамі режисера Льва Карпова[13]. У 2009 році взяв участь у другому сезоні танцювального шоу «Танцюю для тебе»[13]. У 2010 році брав участь у шоу телеканалу «Інтер» «Битва українських міст», де був капітаном команди його рідної Вінниці. У 2011 році як гравець збірної України брав участь у шоу «Битва націй» (ICTV). В 2012 році був учасником реаліті-шоу «Останній герой» (ICTV) У 2013 році взяв участь у зйомках новорічного вогника для телеканалу «Інтер», де виконав кавер на пісню «Дельфин и русалка» з Ольгою Поляковою.[14] Тоді ж брав участь у шоу «Танцюють всі!» як запрошений гість.[15] У 2014—2015 роках В'ячеслав був членом журі на передачі «Україна має талант». Потім разом із дружиною Мариною знімався у передачі «Зважені та щасливі»[13]. Сім'яБув одружений з Мариною Боржемською 22 роки.[16] У 2021 році розлучилися. Виховували разом двох дітей — сина Роберта (2009) і дочку Олівію (2012).[13] У 2021 році знімався в передачі «Одруження наосліп» із Юлією Черницькою (7 сезон, 1-ий випуск).[17] Зрештою віддав каблучку Юлії, повідомивши, що досі кохає Марину.[18][19] Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
