Українська асоціація юдаїки
Українська асоціація юдаїки — неприбуткова академічна і професійна громадська організація, що об'єднує українських науковців і студентів, які працюють у галузі єврейських студій. УАЮ створено 2015 року. ОписМетою діяльності УАЮ є координація зусиль українських і закордонних науковців у дослідженні історії, мов, релігії, літератури, мистецтва та інших аспектів життя євреїв в Україні і світі, а також перекладачів наукової і художньої літератури з єврейських мов. УАЮ має два ступені членства — повне і студентське. Статутом організації передбачено можливість членства іноземних дослідників[1]. КерівництвоПрезидент УАЮ — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського Віталій Черноіваненко, віце-президент — історик та філолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», старший викладач маґістерської програми з юдаїки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Гірік (обрано 2019). Вчена секретарка УАЮ — випускниця Національного університету «Києво-Могилянська академія», в. о. керівника відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського Тетяна Батанова (обрано в лютому 2021 р.). У 2015–2019 віце-президентом УАЮ був доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник і завідувач відділу Класичного Сходу Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України Олексій Хамрай, а вченим секретарем — Сергій Гірік. На Загальних зборах УАЮ 15 грудня 2019 року на посаду віце-президента обрано Сергія Гіріка. Олексія Хамрая обрано до академічної ради УАЮ. На розширеному засіданні президії УАЮ 3 лютого 2020 року на посаду вченої секретарки асоціації обрано випускницю магістерської програми з юдаїки й аспірантку кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Надію Уфімцеву. З лютого 2021 року обов’язки вченої секретарки асоціації виконує Тетяна Батанова. ДіяльністьПрактична діяльність УАЮ зосереджується на організації наукових конференцій, круглих столів, семінарів, публічних лекцій і міні-курсів із єврейської тематики[2], а також просуванні вивчення та дослідження мови й літератури їдиш і заохоченні перекладів з їдишу на українську мову[3]. УАЮ видає науковий щорічник «Judaica Ukrainica», заснований 2012 року[4], а також публікує серію книг «Бібліотека журналу „Judaica Ukrainica“». З 2015 до 2020 Українська асоціація юдаїки співадмініструвала маґістерську програму з юдаїки в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (діє з 2012)[5][6]. Організація співпрацює з низкою українських і зарубіжних наукових і освітніх установ та громадських організацій, зокрема, з Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Українським католицьким університетом, Інститутом юдаїстики Яґеллонського університету у Кракові, Єврейським університетом у Єрусалимі, Монреальським університетом, Єврейською теологічною семінарією у Нью-Йорку[en], Меморіальним музеєм Голокосту у США, Ініціативою «Українсько-єврейська зустріч», Фондом «Надав», Міжнародним їдиш-центром Всесвітнього єврейського конгресу, Європейською асоціацією юдаїки, Всесвітнім союзом юдаїки[he], Українським центром вивчення історії Голокосту, Українською бібліотечною асоціацією та ін.[7] За участі або сприяння УАЮ періодично відбуваються гостьові заходи за участю установ-партнерів у різних навчальних і наукових установах України. У 2015-2016 навчальному році УАЮ спільно з Інститутом дослідження світового антисемітизму й політики (ISGAP)[en] (Канада–США) організувала в НаУКМА серію публічних лекцій «Сучасний антисемітизм в Україні і світі», у рамках якого виступили відомі українські й зарубіжні науковці, громадські діячі й журналісти: Ярослав Грицак, Йосиф Зісельс, Вахтанг Кіпіані, Тарас Возняк, Віталій Портніков та ін.[8] У 2017 році УАЮ в партнерстві з Українсько-єврейською зустріччю та Українським науковим інститутом Гарвардського університету підготувала серію інтерв’ю «Спогади єврейських науковців про Омеляна Пріцака та українсько-єврейську співпрацю». Під час роботи над проектом президент УАЮ Віталій Черноіваненко записав шість розмов зі знаними дослідниками єврейського походження, які знали Омеляна Пріцака і працювали з ним: Вольфом Московичем, Мордехаєм Альтшулером, Шимоном Редліхом, Їсраелем Барталем[en], Пітером Ґолденом, Норманом Ґолбом і Рут Ґолб. Проект реалізовано з нагоди сторіччя з дня народження Омеляна Пріцака, що відзначалося 2019 року[9][10]. У 2019 році за сприяння Голландського єврейського гуманітарного фонду Українська асоціація юдаїки організувала науково-популярний лекторій «Євреї України: від Давньої Русі до Незалежності». Заходи в рамках проекту відбувалися в єврейському центрі «Халом» (Київ). 18 лекцій на різні теми, пов’язані з історією і традиціями східноєвропейських юдейських громад, єврейську культуру, літературу та сучасні переклади з мови їдиш прочитали провідні дослідники, викладачі магістерської і сертифікатної програм із юдаїки НаУКМА та фахівці з інших академічних установ України[11][12][13][14][15][16][17][18][19]. На початку 2019 року за підтримки Фонду «Надав» асоціація започаткувала Премію УАЮ імені Жанни Ковби й Мартена Феллера за найкращу книжку з юдаїки, а восени того ж року провела першу церемонію вручення премії.[20] У 2020–2021 році у межах їдиш-проекту УАЮ за підтримки Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА та Єврейської теологічної семінарії (Нью-Йорк) асоціація організує академічні мовні курси та розмовний клуб із їдишу[21]. Наукові конференціїУ жовтні 2017 УАЮ і магістерська програма з юдаїки в НаУКМА за підтримки Європейської асоціації юдаїки провели наукову конференцію «Євреї України: Революція й післяреволюційна модернізація», присвячену долі українських євреїв 1917–1920-х років. Серед її учасників — дослідники з України, Ізраїлю, США, Великої Британії, Австрії, Німеччини, Угорщини[22][23][24][25][26][27]. За матеріалами конференції видавництво «Лаурус» у 2018 році видало збірку статей «Євреї України: революція й післяреволюційна модернізація». До книжки увійшли розширені варіанти текстів виступів на конференції: 15 статей, присвячених політичній і соціальній історії євреїв України та єврейському мистецтву України в 1917–1920-х роках[28][29]. У жовтні 2018 асоціація організувала наукову конференцію «Сучасний Ізраїль: від держави на шляху до держави перед викликами» з нагоди 70-річчя Держави Ізраїль. У ній узяли участь дослідники з України, Великої Британії, Ізраїлю, Канади, Німеччини, Польщі, США і Швеції. Під час заходу обговорювалися наукові проблеми, пов'язані з історією сіонізму й Держави Ізраїль, відносинами Ізраїлю з іншими країнами, суспільством і культурним життям єврейської держави. Конференцію підтримали Фонд «Надав», Європейська асоціація ізраїлезнавства та Київська громада традиційного юдаїзму «Масорет»[30][31][32]. У травні 2019 року УАЮ узяла участь в організації наукової конференції до сторіччя від дня народження академіка Омеляна Пріцака. Організатором заходу став Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міжнародного благодійного фонду відродження Києво-Могилянської академії (ендавмент Фонду Михайла та Дарії Ковальських), Києво-Могилянської Фундації Америки та УАЮ[33][34][35]. Наприкінці вересня 2019 року в Одесі відбулася міжнародна конференція «"Де будуть євреї — там Ерец-Ісраель": Українсько-єврейські літературні контакти». Захід було організовано за підтримки Фонду «Надав», Вааду України та Міжнародного центру їдишу Всесвітнього єврейського конгресу. Конференція зібрала дослідників і перекладачів із України, Німеччини, США, Канади, Ізраїлю, Польщі й Чехії. Загалом доповіді про різні аспекти дослідження єврейсько-українських літературних контактів виголосили 13 науковців. Ключовими доповідачами заходу стали професорка Каліфорнійського університету в Сан-Дієґо Амелія Ґлейзер[36] та професор-емерит Манітобського університету Мирослав Шкандрій[37]. У перший день конференції відбувся круглий стіл пам'яті дослідниці їдишу Наталії Риндюк, присвячений проблемам перекладу літературних творів їдишем на слов'янські мови[38][39][40]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia