Українська і давньоіндійські мови
Українська і давньоіндійські мови — популярне видання, яке знайомить читача з дослідженнями найдавнішої історії української мови АнотаціяСеред великого числа мов давньої Індії є мови, які були писемно зафіксовані задовго до часів нашої ери: веді, палі, панджабі, орія. Названі давньоіндійські мови привертають увагу українських і зарубіжних дослідників - адже вони зберігають ще з доісторичних часів багато мовних одиниць, споріднених із одиницями української мови. Їх досліджували українські дослідники: П.Ріттер, В. Шаян, Л. Силенко, В. Паїк, С. Наливайко, В. Кобилюх, Ю. Шилов, М. Іванченко, С. Васильченко, С. Губерначук та ін. Звідки взялись українсько-індійські мовні спорідненості? Ще в неолітичні часи (VI-III тис. до н. е.) на теперішніх українських теренах існували дві потужні цивілізації: Трипільська та Кулястих амфор (остання поширювалась у межах нинішньої Волині). У ті часи предки українців уже знали колесо, був приручений кінь - були можливості здійснювати далекі походи. Десь у IV тис. до н. е. із теперішніх українських земель у південному напрямку рушили потужні хвилі вихідців. Частина з'єднань тих подніпровців дісталися витоків Інду - сучасної північно-Західної Індії і Пакистану (Пенджаб). Саме ті древні предки українців, змішавшись з місцевим населенням, утворили на освоєних землях долини Інду цивілізацію, яку нині називають Індська або Хараппська. Книга «Українська і давньоіндійські мови» базується на даних, взятих із більш як 90 друкованих джерел українських і зарубіжних вчених. Мета книги - привернути увагу до давньоіндійських мов як джерела пошуків найдавніших початків української мови. Автори книгиТекст і дизайн обкладинки – Станіслав Губерначук. Видавець - видавництво «Фенікс» (Київ). Зміст
- Вигуки; Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia