Українське технічне товариство

Українське технічне товариство
Тип	організація професійне об'єднання
Засновано	28 лютого 1909  Львів
Сфера	інженерія
Штаб-квартира	Львів
Друкований орган	Технічні Вісті[1]

Українське технічне товариство (УТТ) — історичне професійне об'єднання українських інженерів, засноване 1909 у Львові.

Зареєстроване рескриптом Галицького намісництва від 28 лютого 1909 року.^[2] На відкритті перших загальних зборів УТТ 15 січня 1913 виступив засновник товариства Андрій Корнелля.^[3]

Товариство брало участь у створенні Львівської (таємної) Української Високої Політехнічної Школи (1922—25); спрямовувало своїх членів в український кооперативний рух і на розбудову українського приватного промислу; створило науково-технічну комісію при НТШ (яка серед іншого працювала над технічною термінологією) і психотехнічну комісію (зародок пізнішого Психотехнічного[-технологічного?] Інституту); видавало журнал «Технічні Вісті» (1925—1939).^[4] Банкова підкомісія займалась організацією Народно-промислового банку. Згодом, однак, прийнято рішення про злиття установи, що створювалась із Торгівельно-промисловим банком при Союзі українських купців. У товаристві діяли також дві фахові секції — хіміків і торгівельників, а також одна територіальна в Станіславові.^[5]

Українізація в УРСР 1928—33 дала УТТ можливість встановити зв'язки з технічними колами на радянській Україні; багато членів товариства переїхало до УРСР, де їх майже всіх ліквідовано після 1932.^[4]

Кількість українських організованих інженерів 1930 року досягла близько 1000, у тому числі 50 % об'єднував Союз організацій інженерів-українців на еміґрації з осідком у місті Подєбради (Чехо-Словаччина), ліквідований 1939.^[4] 1931 року кількість членів налічувала 420 чоловік^[6], 1936 року — 524.^[5] УТТ організувало 1932 конгрес українських інженерів у Львові. 1939 чимало членів УТТ еміґрувало до Генеральної Губернії і створило Об'єднання праці українських інженерів при УЦК з осідком у Кракові, а під час німецької окупації Галичини 1941—44 — у Львові.^[4]

Головами УТТ були:

• Роман Залозецький-Сас, заступник – Андрій Корнелля^[7],
• Михайло Ґамота,
• Витовт Монастирський,
• Павло Дурбак,
• Андрій Корнелля,
• Михайло Павлов,
• Василь Рижевський (1935—1937^[5][8]),
• Євген Нагірний (1930)^[9],
• В. Левицький,
• В. Васюта (1933—1934)^[2];
• за краківського періоду — З. Коханівський і Р. Скочдополь;
• 1941—44 — Євген Перхорович й Іван Прокопів.^[4]

У 1939 Богдан Окпиш працював референтом імпрез, а також референтом із зв'язків із зарубіжними організаціями УТТ у Львові.^[10]

Домівка товариства у Львові розташовувалась на вулиці Костюшка, 3.^[11] 2 листопада 1935 року товариство переїхало на нинішню вулицю Генерала Чупринки, 58. Того ж дня на будинку було відкрито меморіальну таблицю членам УТТ, які загинули у війнах 1914—1920 років.^[12] Згодом домівка розташовувалась на вулиці Друкарській, 1.^[13]

• Українське Технічне Товариство Канади
• Українське науково-технічне товариство
• Відділення Російського технічного товариства в Україні
• Історія видання українських технічних журналів
• Наукове товариство імені Шевченка

1. ↑ З. Коханівський Українське Технічне Товариство // Енциклопедія українознавства — University of Toronto Press, 1980. — Т. Кн. 2 [Т. 9]. — С. 3415.
   d:Track:Q774515d:Track:Q7896496
2. ↑ ^{а б} 25-ліття діяльности Українського Технічного Товариства // Діло. — 1934. — 4 квітня. — № 88 (13633). — С. 2.
3. ↑ Ковалюк, Роман (2001). Український студентський рух на західних землях XIX-XX ст. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. с. 152. ISBN 966-02-1834-6.
4. ↑ ^{а б в г д} З. Коханівський. Українське Технічне Товариство. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 9. — С. 3415.
5. ↑ ^{а б в} Загальні збори Українського Технічного Товариства // Діло. — 1936. — 25 березня. — № 67 (14315). — С. 4—5.
6. ↑ З українських Товариств // Діло. — 1931. — 29 вересня. — № 217 (12873). — С. 2.
7. ↑ Вербицька, П. В.; Самотий, Р. С.; Курдина, Ю. М. та ін. (2022). (Не)Відомі випускники Львівської політехніки : біографічний довідник. Т. Випуск 1. Львів: Видавництво Львівської політехніки. с. 32. ISBN 978-966-941-719-0. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |first3= (довідка)
8. ↑ З життя наших установ // Діло. — 1937. — 24 березня. — № 64 (14607). — С. 7.
9. ↑ З життя наших установ // Діло. — 1930. — 28 червня. — № 141 (12507). — С. 5.
10. ↑ ДАЛО, ф. 121, оп. 2, спр. 211, арк. 2.
11. ↑ Оповістки // Діло. — 1935. — 28 березня. — № 81 (13979). — С. 8.
12. ↑ Свято в Українському Технічному Товаристві у Львові // Діло. — 1935. — 4 листопада. — № 295 (14192). — С. 1.
13. ↑ Оповістки // Діло. — 1937. — 5 березня. — № 48 (14591). — С. 12.