Український фантастичний оглядач
«Український фантастичний оглядач» (УФО) — був першим в Україні заснованим українськими письменниками україномовним журналом про літературу у жанрі фантастики, виходив у Львові[2][1]. Випускався щоквартально з 2007 по 2012 роки[2][1]; всього за п'ять років існування вийшло 22 номери журналу. Останній, 22 номер щоквартальника, тобто № 4 за 2012 рік, фактично вийшов з річним запізненням, напередодні Євромайдану[1]. Історія створенняІдея створення журналу «УФО» народилася взимку 2007 року після того, як несподівано припинився вихід у світ «Новой интересной газеты»: у січневому числі «НИГ» мали бути надруковані деякі матеріали учасників Віртуального об'єднання «Українська Фантастика» — тепер же вони «загинули» назавжди… Презентаційне число «УФО» взялися складати й редагувати кияни Тимур Литовченко (який був одностайно обраний головним редактором[1]) і Радій Радутний (який став заступником головного редактора) та львів'янин Олександр Левченко (відійшов від редагування часопису вже під час підготовки до друку презентаційного числа). «УФО» № 1'2007 було презентовано широкій публіці 15 вересня 2007 року[2][1] одночасно на Львівському книжковому ярмарку (презентація проходила в приміщенні Львівського музею етнографії[2][1]) і на харківському конвенті «Зоряний міст». Надалі в «УФО» працювали редакторами Валерій Верховський (АР Крим), Наталія Дев'ятко (Дніпропетровськ), Олексій Спейсер Кацай (Кременчук), Віталій Карацупа (Миколаїв), Віталій Кривоніс (Дніпропетровськ), Маріанна Маліна (АР Крим), Ігор Скрипник (Івано-Франківщина), Галина Юшко (Запоріжжя). КонцепціяКонцепція та цілі «УФО» були окреслені в кінці 2007 року, оприлюднені в № 2 за 2007 рік і підписані всіма тогочасними редакторами щоквартальника та його видавцем[1]. Серед них були такі[1]:
Проте на сайті журналу було зазначено, що у зв'язку із значними кадровими ротаціями у складі редакції «УФО», Концепція "Десять пунктів про «УФО» втратила чинність, починаючи з 2010 року. За твердженням головного редактора видання Тимура Литовченка, внаслідок скандалу в редакції після завершенням роботи над № 4 щоквартальника за 2009 рік, який став для УФО ювілейним, десятим, він та ще двоє редакторів покинули свої посади, а п'ятеро з семи підписантів концепції, за винятком Тимура Литовченка та Наталії Дев'ятко, відкликали свої підписи[1]. Більш докладно про концепцію «УФО» див. Помаранчевий постмодерн (Post Scriptum) [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.], Тимур Литовченко, сайт «Лінія оборони», 12 червня 2020 року Головні редактори «УФО»![]()
Незмінний видавець журналу «УФО» — львівське ТзОВ "Видавничий дім «Панорама» (директор — Роман Фернеза)[2]. 2008 року журнал «УФО» знайшов свій передплатний індекс — 99716[2]. Від редактора
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia