Умарова Ася Рамазанівна
Ася Рамазанівна Умарова (нар.. 3 листопада 1985[1], Городовиковськ, Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Російська РФСР, СРСР) — чеченська художниця і прозаїк[2]. Основний напрям робіт — графічний імпресіонізм[3]. Персональні виставки Асі Умарової проходили в Санкт-Петербурзі[4], Тбілісі, Грозному, в музейному комплексі Torre dell'Orologio Вітторіо-Венето та інших містах Італії[5]. БіографіяЗа національністю чеченка. Народилася 3 листопада 1985 року в Городовиковську в Калмикії. У восьмирічному віці переїхала з батьками до Чеченської республіки, звідки 1944 року в Казахстан депортували її предків.[6] За освітою журналіст. Закінчила журфак Чеченського державного університету за фахом журналістика. Живе у Грозному.[7] Після закінчення вишу працювала у сфері журналістики. Проходила навчання у Кавказькому інституті ЗМІ у Єревані.[8] ДіяльністьБільшість свого життя Ася Умарова присвячує живопису. Її виставки мають антивоєнний характер і розповідають про чеченські війни. Графіка Асі Умарової виставлялася в Росії, Польщі, Італії, США, Бельгії, Німеччині, Грузії та інших країнах.[9]
Картинами Асі проілюстровано наступні книги «А в серці щемливий біль…» (Санкт-Петербург), «Сила добра» (Москва), «Чечня. Право на культуру» (Москва), «Вірші про Чечню і не тільки» (Москва), а також журнали «Ламі» та «Райдуга».[11] З 2002 до 2003 року Ася Умарова гастролювала з молодіжним театром «Жималла» (Юність). Була солісткою хору будинку дитячої творчості, солісткою-вокалісткою державного ансамблю пісні та танцю «НОХЧО» (Чеченець) та ансамблю «Заманхо» (Сучасник).[12] У 2007 році Умарова виграла міжнародний конкурс ООН, за підсумками якого пройшла тримісячне стажування з прав національних меншин у Швейцарії. У 2008 році у Страсбурзі посіла друге місце у конкурсі на знання застосування механізмів конвенцій прав людини, оголошеного Радою Європи у Франції. У 2012, 2014, 2015 роках Ася Умарова брала участь у Форумі молодих письменників у Липках, який проводить Фонд соціально-економічних та інтелектуальних програм Сергія Філатова. 2016 року дебютувала з мультфільмом «Війна. Білизна з минулого» і одразу здобула перемогу на конкурсі «Стисло!»[13] Збірки: Повісті та оповідання Асі Умарової публікувалися в журналах «Юність», «Дружба народів», «Нева» та інших. Тема її літературних робіт — осмислення першої російсько-чеченської війни.[14] Нагороди і премії
БібліографіяЗбірки:
Повісті та оповідання
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia