Урбанович Денис Йосипович

Урбанович Денис Йосипович
біл. Дзяніс Іосіфавіч Урбановіч Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1989 Редагувати інформацію у Вікіданих
Михалковичі, Гайнинська сільська рада, Логойський район, Мінська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьгромадський діяч, активіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовбілоруська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМінський мотоциклетно-велосипедний завод Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникпротести в Білорусі 2020-2021 і російське вторгнення в Україну (з 2022) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоМолодий фронт Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіЙосип Адамович Гладкийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Military Virtue Medal (Belarus)

Денис Йосипович Урбанович (біл. Дзяніс Іосіфавіч Урбановіч; нар. 1989(1989), с. Михалковичі, Логойський район, Мінська область) — білоруський громадський діяч. Голова Громадського об'єднання «Молодий Фронт» з 15 грудня 2018 року.

Біографія

Дитинство провів у будинку, що раніше належав дядькові Йосипу Гладкому, який був автором "білоруського лемантара" і засновником першої білоруської школи в Борисовском повіті. У родині було четверо дітей. Батько ростив дітей один, працював сторожем, тримав тварину. Денис Урбанович відучився в мінському ПТУ на зварника, працював на «Мотовело», а пізніше в іншій приватній фірмі.

Під час президентських виборів у Білорусі 2015 року знявши червоно-зелений прапор над будівлею в селі Корінь у Логойському районі, де проходило голосування, а на вивісці "вибори" написав «За прозорі вибори». Півроку пробув у СІЗО, а пізніше суд призначив покарання у 2 роки обмеження волі за "образу державних символів". За словами Урбановича, разом з ним посадили і молодшого брата Максима. До 29 серпня 2017 року відбував покарання у виправній установі в Мінську. У червні 2018 став щодня брати участь в охороні Куропат з боку ресторану, зведеного в охоронній зоні (його дядька Казимира Гладкого розстріляли під час політичних репресій 1930-х рр.).

У червні 2020 року затриманий та засуджений до 15 діб адміністративного арешту[1]. У березні-квітні 2021 року відбув 15-добове покарання в ізоляторах Акрестіна і в Жодіно[2].

У березні 2022 року під час вторгнення Росії в Україну в 2022 році Урбанович записався в білоруську роту територіальної оборони України.[3] На фронті двічі отримав поранення.[4][5]

1 лютого 2023 року, в день 160-ї річниці початку повстання Кастуся Калиновського на території Білорусі медаллю БНР "За бойові заслуги" нагородили 22 бійців полку, які проявили мужність у боях проти російсько-окупаційних військ в Україні.

9 березня 2023 року відбулося офіційне нагородження і стало першою відомою церемонією нагородження державними нагородами Білорусі за бойову відвагу з часів Речі Посполитої. Серед перших нагороджених медаллю був Денис Урбанович.[6]

Примітки

  1. «Цяперашні кашмар цяжка было перажыць». Актывіст расказвае пра ўмовы на Акрэсьціна. www.svaboda.org. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 21 березня 2022.
  2. «У Жодзіне адвялі ў душавую і сталі дубасіць. А пры вызваленні міліцыянер сказаў: «Давайце яму дубінку ў сраку засунем». nashaniva.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
  3. У беларускую роту тэрабароны Украіны запісаліся сямёра маладафронтаўцаў. nashaniva.com. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  4. На війні в Україні отримав друге поранення білорус-доброволець // lb.ua
  5. Ва Ўкраіне паранены беларускі добраахвотнік, старшыня «Маладога фронту» Дзяніс Урбановіч // Радыё Свабода (біл.)
  6. Мэдаль БНР за баявыя заслугі – Рада Беларускай Народнай Рэспублікі (біл.). 25 червня 2023. Процитовано 27 березня 2024.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya