Уронові кислоти

Уро́нові кисло́ти — група монокарбонових кислот, що є продуктом окиснення кінцевої гідроксильної групи (-CH₂OH) альдоз до карбоксильної^[1]. Уронові кислоти зазвичай іменуються шляхом заміни закінчення -оза у назві моносахариду на -уронова кислота, наприклад: галактоза → галактуронова кислота^[2].

При дії окисників на альдози окисненню в першу чергу підлягатиме альдегідна група нециклічної форми або глікозидний гідроксил напівацетальної форми, тому уронові кислоти отримують з похідних моносахаридів із захищеною альдегідною групою, наприклад глікозидів^[3]:

Інший спосіб отримання уронових кислот полягає у відновленні амальгамою натрію монолактонів альдарових кислот^[3]:

Уронові кислоти входять до складу мукополісахаридів (глікозаміногліканів), що є одними із основних елементів позаклітинного матриксу багатоклітинних тварин. Наприклад гіалуронова кислота та хондроїтинсульфат містить залишок β-глюкуронату, гепарин — сульфатовану ідуронову кислоту^[4][5].

Глюкуронова кислота бере участь у виведенні токсичних речовин та продуктів обміну з організму, наприклад метаболітів стероїдних гормонів, продуктів гниття ароматичних амінокислот в кишці (скатолу, індолу, фенолу та кренолу), вільного білірубіну тощо^[4].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уронові кислоти

• Уронові кислоти // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.