Урсуляк Сергій Володимирович

Урсуляк Сергій Володимирович
рос. Сергей Владимирович Урсуляк
Дата народження	10 червня 1958(1958-06-10) (67 років)
Місце народження	Петропавловськ-Камчатський, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1979) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1993)
Професія	кінорежисер, сценарист, виробник, актор, ведучий, телеведучий, кінопродюсер
Нагороди	Ніка Золотий орел
IMDb	ID 0882170
Урсуляк Сергій Володимирович у Вікісховищі

Сергій Володимирович Урсуляк (10 червня 1958, Петропавловськ-Камчатський, РРФСР, СРСР) — російський кінорежисер і сценарист^[1]. Лауреат ряду російських кінопремій і фестивалів («Ніка», «Кінотавр», «Золотий орел» та ін.). Лауреат Державної премії Російської Федерації в області літератури і мистецтва (2016).

Народився 10 червня 1958 в сім'ї військовослужбовця, капітана другого рангу Володимира Костянтиновича Урсуляка (1931—1996), випускника Севастопольського вищого військово-морського училища. Родина походила з України, бабуся в роки німецької окупації була заслана в єврейське гетто^[2]. Дитинство пройшло в місті Магадан.

В 1979 закінчив акторське відділення театрального училища імені Щукіна (майстерня Євгена Симонова). До 1991 грав в театрі ім. А. Райкіна «Сатирикон» (роль Чацького в п'єсі «Лихо з розуму»).

У 1993 році закінчив Вищі Курси режисерів і сценаристів (майстерня Володимира Мотиля).

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (незаконна діяльність на території окупованого РФ Криму — кінозйомки)^[3].

В 1995—2001 роках працював режисером телепрограми «Дог-шоу. Я і мій собака» (НТВ), у 1999—2000 — над документальним циклом телепередач «Новітня історія» з Євгенієм Кисельовим (НТВ).

З червня 2002 по серпень 2005 року був автором та ведучим циклу документальних програм «Строката стрічка» (ТВС, з 2003 — «Перший канал» (Росія)).

• • Дочка: акторка Олександра Урсуляк від акторки Галини Надірлі.
• Дружина: акторка Ліка Ніфонтова.
  • Дочка: акторка Дарина Урсуляк від другого шлюбу з Лікою Ніфонтовою.

• 1993 — «Російський регтайм»
• 1995 — «Літні люди»
• 1997 — «Записки з Мертвого дому»
• 1998 — «Твір до Дня Перемоги»
• 2002 — «Невдача Пуаро»
• 2004 — «Довге прощання»
• 2007 — «Ліквідація»
• 2009 — «Ісаєв»
• 2010 — «Костянтин Райкін. Один на один з глядачем»
• 2012 — «Життя і доля»
• 2015 — «Тихий Дон»
• 2018 — «Негода»/ «Ненастье»
• 2019 — «Одеський пароплав»
• 2022 — «Праведник» та ін.

• 1995 — «Літні люди»
• 2002 — «Невдача Пуаро»
• 2004 — «Довге прощання»

• 2015 — Премія Уряду Російської Федерації в галузі культури — за створення телевізійного художнього фільму «Життя і доля»
• 2016 — Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва — за внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва.

• [[https://web.archive.org/web/20170215165356/http://www.imdb.com/name/nm0882170/ Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] Sergey Ursulyak // IMDb]