Успенська церква (Збараж)
Свято-Успенська церква, також Церква Успіння Пресвятої Богородиці — колишній Тринітарський костел-монастир у Збаражі, збудований у 1755—1758 рр. Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1]. ІсторіяСучасна будівля церкви - колишній Тринітарський костел-монастир, монахи-тринітарці якого займалися викупом людей із турецької неволі. У 1786 чернечий орден тринітарців покинув Збараж. У 1789 приміщення костелу постраждало під час пожежі міста і з часом було продано українській громаді міста для облаштування у ньому церкви. На час відновлення Галицької митрополії у 1808 в місті вже існувала Успенська церква, але, оскільки вона була філіальною церквою міста, то історичних відомостей про неї залишилося дуже мало. На поч. XX на місці старої двоповерхової квадратної в плані дзвіниці побудовано сучасний парафіяльний будинок, а поруч — нову дзвіницю. У 1930-их за о. Боліновського. церкву було відновлено: зроблено електричне освітлення, площу навколо церкви обведено кам'яним муром і залізною огорожею. Відновлено парафіяльний будинок. 1963 - храм зачинено, побито іконостас, зрізано купол. Із 1979—1982 у церкві діяв районний краєзнавчий музей, який у 1989 перенесено у замковий палац. 1990 — церква реставрована і освячена настоятелем о. Романом Сливкою. 1995 — на фасаді парафіяльного будинку встановлено меморіальну дошку з написом, що у 1926—1929 рр. тут містилася читальня «Просвіти».  АрхітектураНевелика однобанна будова Успенської церкви являє собою прямокутник (17 м х 12м) з витягнутою напівкруглою апсидою в східній частині і двома симетричними одноярусними прямокутними з округленими кутами прибудовами на рівні хорів. Зовнішній витриманий у стилі бароко декор будівлі (потужні стіни, вікна лише на рівні другого ярусу), складається з пілястр іонічного ордера, що візуально членують площину стін на дзеркала, міжярусних і лобових карнизів складного профілю, витягнутих арок із зображенням святих на центральному фасаді і їх фігурок з боків від центрального входу та декоративних аркотер домінуючого фронтону із зображенням Богородиці в центрі. Дзвіниця комплексу спочатку являла собою квадратну в плані двоярусну споруду під чотирьохсхилою з уступом покрівлею, відтінену широкими кутовими пілястрами і арочними віконними прорізами на другому поверсі. У нинішньому вигляді дзвіниця — трипілонне двох'ярусне спорудження під чотирисхилою покрівлею з арочним отвором центрального входу на першому[2]. ПриміткиДжерела
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
