Усть-Кут (аеропорт)
Усть-Кут (рос. Усть-Кут (IATA: UKX, ICAO: UITT)) — регіональний аеропорт за 10 км на північ від міста Усть-Кут Іркутської області, є третім (після Іркутська і Братська) аеропортом регіонального значення в області. Забезпечує вантажні і пасажирські перевезення до Іркутська, Красноярська і на нафтогазові родовища на півночі Іркутської області. Технічні характеристикиПопри те, що це аеропорт регіонального значення, він має досить високі технічні характеристики для даного рівня:
Історія[2]Будівництво аеропорту почалося в 1963 році за 12 км на північ від Усть-Кута на вершині сопки, де була обладнана ґрунтова ЗПС. З осені того ж року стали здійснюватися перші рейси літаків Ан-2, Іл-14, вертольотів Мі-2, Мі-4. Трохи пізніше стали виконуватися польоти на літаках Ан-24, Ан-26, Іл-14, Ан-2, Як-12. У 1966 році аеропорт прийняв перший вантажний літак Ан-12 — в зимовий період на ґрунтовій смузі ущільнювався сніг, проводилася розмітка габаритів ЗПС, що дозволяло приймати вантажні транспортні літаки такого типу. У 1970-х роках значення аеропорту зросло в зв'язку з будівництвом Байкало-Амурської магістралі і відкриттям нових алмазодобувних районів у Республіці Саха. Були введені пасажирські рейси на літаках Як-40. Зведена будівля авіаційно-технічної бази, склад ПММ, вантажний пакгауз, будівлі диспетчерських пунктів КПР. У 1979 році завершилося будівництво штучної ЗПС, аеропорт обладнано інструментальною системою посадки і світлосигнальним обладнанням для цілодобового прийому повітряних суден в складних метеоумовах. У 1980-х роках аеропорт досягає піку свого розвитку і за обсягами відправлень вантажу займає лідерську позицію у Східно-Сибірському управлінні цивільної авіації. У 1983 році через аеропорт Усть-Кут відправлено 228,3 тис. пасажирів, 26,7 тис. тонн вантажів, 536 тонн поштового вантажу. Побудовано бетонний перон, будівлю аварійно-рятувальної станції, док для технічного обслуговування вертольотів, теплі бокси для автотехніки. Обладнано централізовану систему заправки і запуску повітряних суден, місця стоянок для вертольотів. У 1990-х роках обсяги робіт різко впали. Щорічне падіння обсягів становило 30-40 %. З 1991 по 2001 роки річні відправлення вантажів скоротилися у 10 разів (з 18,3 тис. тонн до 1,8 тис. тонн), а відправлення пасажирів — у 15 разів (з 111 тис. чол. до 7,2 тис. чол. на рік). У 2007 році контрольний пакет акцій ВАТ «Аеропорт Усть-Кут» придбала авіакомпанія «ЮТейр», яка планує використовувати його як основне місце базування своїх вертольотів, що виконують польоти на нафтові родовища у Східному Сибіру. Типи ПС, які приймає аеропорт
Маршрутна мережа[3]
Транспортне сполучення з Усть-Кутом![]() Аеропорт сполучено з містом місцевою автомобільною дорогою протяжністю 10 км, що прямує від кільцевого перехрестя об'їзної дороги і вулиці Некрасова. Міським громадським транспортом напрямок не обслуговується. Район аеродромуРозташуванняРайон аеродрому розташований у південній частині великого Середньосибірського плоскогір'я, поверхня якого є підвищеним плато з окремими сопками і кряжами. Рельєф навколишньої місцевості горбистий, з незначними вершинами. Сопки та долини вкриті хвойним лісом з висотою дерев до 40 метрів. Місцевість району аеродрому — горбиста. Аеродром Усть-Кут розташований у зоні різко континентального клімату. Погода району аеродрому обумовлюється розташуванням на лівому березі Лени вище її долини на 300—350 метрів. Середня річна швидкість вітру — 3,9 м/с. Повторюваність швидкостей вітру, що перевищують встановлені межі, спостерігається навесні (квітень — травень) і в листопаді. У зимовий час переважають вітри південно-західного, а в теплий період західного і північно-східного напрямку. При заході на посадку з південного заходу на віддалі 8-10 км від злітно-посадкової смуги при швидкостях вітру 3 м/с і більше спостерігається орографічна турбулентність. Низька хмарність залежить від синоптичних умов і від місцевих особливостей району. Найбільша повторюваність низьких хмар і туману припадає на серпень — жовтень. Зростання кількості низько розташованих хмар — шаруватих і розірвано-шаруватих форм — спостерігається переважно в ранкові та денні години. Мінімальна кількість низьких хмар найбільш імовірна в нічні години. Горизонтальна дальність видимості досягає найменших значень з листопада по квітень за рахунок снігопадів і хуртовин. Середньорічна температура повітря становить -3,4 °C. Мінімальні температури спостерігаються в грудні-січні, максимальні — у липні. Абсолютний мінімум температури повітря -52 °C.
Опади спостерігаються протягом усього року. Число днів з опадами становить від 125 до 185 на рік. Грози спостерігаються від травня по серпень, переважно в другій половині дня і пов'язані з проходженням атмосферних фронтів. Ожеледь спостерігається рідко. Показники діяльності
Починаючи з 2008 року, сталося значне збільшення прибутку за рахунок збільшення вахтових перевезень до нафтових родовищ Іркутської області. Чистий прибуток оператора аеропорту у 2015 році склала 6,88 млн руб. у порівнянні з чистим збитком у 2014 році — 4,92 млн руб. Перспективи розвиткуЕкономічні перспективи безпосередньо пов'язані з перспективами освоєння великих родовищ вуглеводневої сировини й експлуатацією Східного нафтопроводу. Авіакомпанія «ЮТейр», ставши у 2007 році власником контрольного пакету акцій аеропорту, заявляла про намір збудувати новий аеровокзал і подовжити злітно-посадкову смугу для приймання літаків першого класу[8]. Однак, у 2018 році в основного акціонера виникли серйозні фінансові труднощі — чистий збиток авіакомпанії склав 22 мільярди рублів, у зв'язку з чим було втрачено здатність розплачуватися по кредитах[9]. Авіапідприємство розглядало варіант переведення аеродрому у статус посадкового майданчика з метою мінімізації сертифікаційних вимог і скорочення витрат, що призвело б до обмеження пасажирських перевезень. Згодом в авіакомпанії заявили, що аеропорт ліквідовувати не збираються[10]. Події та катастрофи
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia