Устюртський заповідник

Устюртський заповідник
каз. Үстірт мемлекеттік табиғи қорығы
	42°47′11″ пн. ш. 54°18′15″ сх. д. / 42.786331° пн. ш. 54.304047° сх. д.
Країна	Казахстан
Розташування	Каракіянський район
Найближче місто	Актау
Площа	223 342 га
Засновано	12 липня 1984
Керуюча організація	Комітет лісового господарства та тваринного світу МСГ РК
	Устюртський заповідник (Казахстан)
	Устюртський заповідник у Вікісховищі

Устюртський державний природний заповідник (каз. Үстірт мемлекеттік табиғи қорығы) розташований у Каракіянському районі Мангистауської області Казахстану.

Історія

Створено 1984 р. на площі 223,3 тисячі гектарів для охорони пустельних ландшафтів на плато Устюрт. Ідея створення заповідника на Устюрті виникла в 1960—1970-х роках у зв'язку з освоєнням пустельних просторів Західного Казахстану, що почалося в той період. Заповідник був організований 12 липня 1984 року. Мета заснування заповідника — збереження в природному стані природного комплексу північних пустель плато Устюрт, у тому числі ряду рідкісних видів фауни та флори. Заповідник перебував у віданні Головного управління заповідників та мисливського господарства при Раді Міністрів Казахської РСР.

Місцезнаходження

У географічному районуванні територія Устюрта входить до Ірану-Туранської підобласті Афро-Азійської пустельної області, а заповідник розташований на стику Устюртського та Мангишлакського округів південної підзони пустель. Територія заповідника займає частина західного чинку плато Устюрт, тонку причинкову смугу самого плато і широке зниження Кендірлісор. Абсолютна висота — від 50 до 3000 м. Найвища точка заповідника розташована на Західному чинці Устюрта в районі криниці Кугусем (+340 м над ур.м.), найнижча — у північній частині Кендерлісора (-52 м).

Адміністрація заповідника розташована в м. Актау. Відстань між територією та адміністрацією становить понад 200 км.

Флора і фауна

Різноманітність ґрунту зумовлює формування своєрідної флори. На глинистих ґрунтах переважають біюргунові, кейреукові; на щебнистих тасбіюргунових; на кам'янистих їжачникові, полинові, берізкові, кучерявкові; білобояловичі та саксаулові: на солончаках реомюрієві, поташникові та сарсазанові спільноти. На території заповідника трапляється близько 263 видів рослин, з них 5 червонокнижних: м'якоплідник критмолистий, катран беззубий, марена крейдяна, молочай твердобокальчастий і солянка хівінська.

Клас земноводні представлений 1 видом — жаба зелена, клас плазуни 22 видами, клас ссавці 45 видами, клас птахи 111 видами, включно з перелітними. Із них до Червоної книги занесено: птахів — 11 видів: рожевий фламінго, балабан, сапсан, стерв'ятник, степовий орел, беркут, пугач, джек, змієїд, чорночеревий рябок, коровайка; ссавців — 9 видів: устюртський муфлон^[1], джейран, каракал, манул, перегузня, барханний кіт, медоїд, білочеревий стрілковух, гепард (вимер на території Казахстану в 1960-і рр.), леопард (з'явився замість гепарда)^[2]; плазунів — 1 вид: чотирисмуговий полоз.