Ухарський Федір Валерійович

Ухарський Федір Валерійович
Ухарський Федір Валерійович;
Прапорщик
Загальна інформація
Народження	17 вересня 1976; Мари, Туркменистан
Смерть	3 вересня 2014 (37 років); Харків
Псевдо	«Дядя Федя»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС
Формування	Батальйон ім. Кульчицького
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Фе́дір Вале́рійович Ухарський (1976—2014) — доброволець, прапорщик резерву Міністерства внутрішніх справ України.

Життєпис

Народився 1976 року в місті Мари (Туркменистан) у родині військовослужбовця. Батько загинув; мама привезла сина до рідної України. Вступив на навчання до суворовського військового училища чи спеціальної школи-інтернату з посиленою фізичною підготовкою (імовірно закінчив Львівський ліцей із посиленою фізичною підготовкою ім. Героїв Крут). Навчався в Одеському інституті Сухопутних військ ЗСУ; згодом звільнився у запас. Одружився, жив із родиною в селі Тептіївці Богуславського району.

Після подій Євромайдану — у яких брав активну участь — вирішив стати до лав Національної гвардії України, уклав контракт про проходження служби у військовому резерві НГУ. Служив на посаді офіцера взводу інструкторів батальйону оперативного призначення Київської конвойної бригади, учасник російсько-української війни.

У останньому бою прикрив собою командира підрозділу, прийнявши більшість хвилі осколків від вибуху гранати. 3 вересня 2014 року помер у Харківському військовому госпіталі від поранень, яких зазнав 28 серпня, потрапивши в засідку біля Дебальцевого^[1].

У колишньої дружини залишилися донька 2003 р.н. та син 2004 р.н.

Похований у селі Тептіївка Богуславського району^[1].

Нагороди і вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі посмертно нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня^[2].