Фалери
![]() Фа́лери (лат. phalerae, однина — phalera) — великі та малі пластинки круглої або овальної форми, діаметром 4-7 см. У Стародавньому Римі їх використовували для прикрашення кінської збруї, а надалі — як військову нагороду, аналог сучасних медалей. ІсторіяФалери мають давньогрецьке походження, у Стародавній Греції слово «фаларон» (φάλαρον, множина — φάλαρα) первісно означало блискучу металеву бляху, яка прикрашала або зміцнювала шолом воїна, надалі її стали застосовувати як застібку на воїнських обладунках і як прикрасу кінської збруї. Зображення верхових і запряжених коней з такими пластинками зустрічаються на багатьох давньогрецьких вазах. Від грецьких колоністів на Апеннінському півострові фалари (перетворившись на «фалери») стали відомі етрускам, які уживали це слово вже в іншому значенні — «медалі». Від етрусків вони були перейняті й римлянами. У Римі IV ст. до н. е. фалери — тільки знак належності до посади, нарівні з золотим перснем їх уживали як відзнаку сенаторів. Але незабаром фалери стають і військовими нагородами. За часів Республіки ними нагороджували лише вершників. Відомо, що коли Ганнібал захопив римський табір після битви при Каннах, здобич карфагенян становило срібло, «що знаходилося переважно на кінських фалерах». ![]() Римські фалери були дуже різноманітні за своїм оформленням: гладкі і пласкі, з ґульками посередині або розхідними від центру колами. Їх робили з різних матеріалів: срібла, бронзи (часто позолоченої), коштовного або півкоштовного каміння, скла. На фалерах робили різноманітні зображення, часто зустрічаються голови Медузи Горгони, Марса, Мінерви, Юпітера, а також голови сфінкса і лева. Скляні фалери, зазвичай з темно-синього скла, деякі археологи не вважають нагородами. Наразі відомі трохи понад 70 зразків скляних фалер. На них зображені людські голови, здебільшого чоловічі, часто разом з дітьми. Припускають, що це можуть бути зображення імператорів з династії Юліїв-Клавдіїв та їхніх синів, а також їхніх дружин. Поширені портрети Тиберія та Клавдія, а також полководця Германіка — батька Калігули. Якщо металеві фалери зустрічаються у наборах, по кілька штук, то скляні трапляються рідко та частіше поодинці. Для носіння фалер їх зі зворотного боку споряджали дротяними петельками. Фалери кріпилися на плечових ременях у місцях їхнього перехрещування. Інше
Див. такожГалерея
ДжерелаВікісховище має мультимедійні дані за темою: Фалери
|
Portal di Ensiklopedia Dunia