ФармакогенетикаФармакогенетика — наука, що вивчає спадкові реакції організму на вплив певного лікарського засобу[1]. Розділ медичної генетики і фармакології, завданням якого є вивчення цих реакцій, розробка методів їх діагностики, корекції і профілактики[2]. ІсторіяПро те, що характер реакцій організму на лікарські засоби залежить від особливостей метаболізму конкретного пацієнта, лікарі знали давно, але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті. Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» з'явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини - в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів. Різними авторами дається різна інформація про те, хто ввів термін фармакогенетика: за одними джерелами це був Ф. Фогель (1959), по другим - Арно Мотульський (1957). З цього часу фармакогенетика пройшла ряд етапів:
Однонуклеотидний поліморфізмПарадигмою сучасної фармакогенетики стало положення про те, що основною формою спадкової відмінності між людьми є так званий однонуклеотидний поліморфізм (SNP - single nucleotide polymorphism) Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia