Федерація водного поло України
Федерація водного поло України — всеукраїнська громадська організація, яка ставить за мету розвиток водного поло в Україні, проводить офіційні змагання з цього виду спорту, є афілійованим членом FINA та LEN — Міжнародної федерації плавання та Європейської федерації плавання, співпрацює з Національним олімпійським комітетом та з іншими українськими та міжнародними спортивними організаціями. У своїй діяльності керується Статутом, остання редакція якого була прийнята 13 березня 2020 року. Федерацію водного поло України було офіційно зареєстровано 8 липня 2005 року. Станом на листопад 2021 року юридична адреса ФВПУ м. Київ, вул. Фролівська буд. 3/34, офіс 21-22, поштова адреса м. Київ, вул. Драгомирова Михайла, 7, 169 «А». Історія водного поло в УкраїніВодне поло, як самостійний вид спорту, розвивається в Україні понад 100 років. Ймовірно, що першим центром розвитку водного поло в Україні був Харків — відомо, що вже у 1908-1910 році харківські спортсмени брали участь в загальноросійських змаганнях, однак документальних підтверджень цього факту не залишилось. 26 липня 1914 року у Львові на Пелчинських ставах відбулись змагання з водного поло за участю спортсменів львівського спортклубу «Погонь» — стаття про цей матч вийшла у газеті «Кур’єр Львовский» від 27 липня 1914 року. Однак подальший розвиток водного поло у Львові затримався через початок Першої світової війни.[1] У міжвоєнні роки в УРСР розвиток водного поло поновився у Харкові, зокрема ентузіастом його розвитку був викладач ДІФКУ Іван Вікторович Вржесневський, який після закінчення війни був ректором цього інституту. В останній передвоєнній першості СССР харківські ватерполісти перемогли у 2-й групі. Водночас у першості Києва змагалось 34 ватерпольні команди. З 1938 року київський «Водник» брав участь у чемпіонатах СРСР. У повоєнні роки основними центрами розвитку водного поло в Україні стали Київ, Харків, Львів та Ужгород, зокрема у Києві було відновлено команди «Наука», «Водник», «Динамо», «Спартак», «Більшовик», «СКІФ», у Львові «Динамо» та «Спартак», у Харкові – «Динамо». Серйозно про себе українські ватерполісти заявили у 1974 та 1975 роках, коли вперше у своїй історії здобули бронзові медалі першості СРСР, а у 1976 – срібні, у 1977 році – бронзові. Найбільшим успіхом у цей період стала перемога київського «Динамо» у розіграші Кубка СРСР у 1980 році. Львівське "Динамо" у 1989 та 1991 роках вибороло бронзові медалі першості СРСР а також двічі було фіналістом Кубку СРСР. Історія водного поло у роки незалежності УкраїниПроголощення незалежності України відкрило новий етап у розвитку водного поло в Україні. У 1991 році українські клуби перервали свої виступи в останньому чемпіонаті СРСР, який проходив у Києві. Навесні 1992 року відбувся короткий перехідний чемпіонат України за участю семи команд: київське та львівське «Динамо», «Локомотив» Харків, збірна Маріуполя, «Поліграфіст» Львів, команда Чорноморського морського флоту із Севастополя. Восени 1992 року розпочався ІІ чемпіонат України, який проходив за системою осінь-весна. Також у 1992 році були започатковані чемпіонати України серед жінок, юнаків всіх вікових категорій та кубкові змагання. Тоді ж було засновано Федерацію водного поло України, яка до 2005 року діяла без офіційної реєстрації. Від самого початку всі ватерпольні команди України були розділені на дві ліги: вищу та першу, а починаючи з сезону 2017-2018 року відбувся поділ на суперлігу та вищу лігу. Починаючи з 2021 року усі матчі українських ватерпольних команд відбуваються у режимі он-лайн трансляції. У жовтні 2021 року ФВПУ одним із своїх пріоритетів назвала розвиток дитячого водного поло. 28 листопада 2021 року чоловіча збірна України вперше у своїй історії стала переможцем Ліги націй — турнір проходив у Чехії. [2] [3] [4] [5] [6] Видатні українські ватерполістиТренери
Гравці![]()
Керівництво ФВПУПрезидентом ФВПУ 17 червня 2021 року став Олександр Юрійович Свіщов, який також залишається президентом ВК «Динамо», Львів. Тоді ж Олександр Кучеренко, який був головою ФВПУ з 2000 року, став почесним президентом організації. [15] [16] Засновниками Федерації водного поло України є Валерій Петрович Дорофеєв (суддя національної категорії) та Володимир Іванович Висотін, а першим президентом у 1993 році був Вадим Миколайович Чернов (проректор Львівського державного інституту фізкультури). У 1997 – 1999 роках президентом Федерації був Олексій Баркалов. Також керівниками Федерації у різні роки були Олександр Коваль, Йосип Федорович Зємцов, Олександр Георгійович Кучеренко. Програма та статутУ своїй діяльності ФВПУ керується власною програмою та статутом а також настановами FINA та LEN, співпрацює з Національним олімпійським комітетом. Основними завданнями ФВПУ є розвиток водного поло як виду спорту, проведення змагань на всіх рівнях – від міжнародного до регіонального у всіх вікових категоріях, проведення зборів національних збірних, суддівство змагань, розробка календаря змагань та узгодження графіку національних змагань з міжнародними, профілактика використання допінгу, запобіганням зловживанням у цьому виді спорту, тощо. Регіональні організації та центри розвитку водного поло
Окрім того школи водного поло є в Харкові, хоча там не зареєстровано чи відкрито обласну чи міську федерацію. Українські ватерпольні клубиСтаном на листопад 2021 року в Україні є ватерпольні клуби: Суперліга
Вища ліга
Жіночі команди
У попередніх чемпіонатах склад та кількість команд мінялась, також у чемпіонаті України брали участь команди Казахстану, Молдови, Грузії, Білорусі. Змагання, які відбуваються під егідою ФВПУЗмагання, які відбуваються в Україні з водного поло під егідою ФВПУ проводяться серед усіх вікових груп, включаючи чоловічі та жіночі змагання. Національні чемпіонати України у всіх вікових групах мають статус відкритих, що передбачає можливість участі у них іноземних команд.
Відкриті чемпіонати серед юніорів та юнаків за такими віковими категоріями: U- 15, U- 17, U- 19. [17] Ватерпольні збірні України
Національні збірні України виступають у Чемпіонаті Європи з водного поло та турнірах Ліги Чемпіонів та Чемпіонатах світу. ФВПУ у соціальних мережах
офіційна сторінка ФВПУ в інтернеті:[18] Література
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia