Федорко Василь Омельянович
Василь Омелянович Федорко (2 серпня 1892, Боромля — 15 травня 1977, Мельбурн, Австралія) — вояк Армії УНР, ветеран 2-го Запорізького полку Армії УНР. Діяч української військової еміграції в Новій Зеландії та Австралії. Біографія1917 року в старшинському ранзі російської імператорської армії брав активну участь в українізації вояків у військових частинах на Західному фронті, пізніше у Полтаві. 1918 року добровільно зголосився до 2-го Запорізького полку Армії УНР. В складі Запорізьких формацій брав участь у наступі на Крим та в боях на різних територіях України, як командир сотні та куреня. 1920 року як зв'язковий УНР, полагоджував конфлікти польсько-українських відносин. На еміграції в таборах інтернованих організовував культурно-освітнє життя вояцтва. 1922 року в жорстоких умовах табору інтернованих в Щипйорно, вивіз і влаштував на працю у великій фірмі з виробництва терпентини у Біловезькій Пущі 250 вояків і тим започаткував українську колонію. У 1925—1940 роках працював керівником цієї фірми до арешту НКВС у 1941 році. Врятувався, коли в'язниця в Бересті була розбита німцями. Перебував в таборах переселенців в Ашаффенбурзі в Німеччині до виїзду в Нову Зеландію у 1949 році. Провідник 1-ї групи українських поселенців в Новій Зеландії та голова Українського клубу на Нову Зеландію у Веллінгтоні. Від 1956 року був головою Товариства Зерова на Нову Зеландію. Від 1960 року разом з родиною мешкав у Мельбурні (Австралія) і був активним членом Союзу Українських Комбатантів та Товариства Сприяння Державному центру УНР. Дружина — Анастасія Гаврилівна Хлябіч (1905—1986). Донька — Віра. Похований на українському православному цвинтарі у Мельбурні. Твори
Джерела
|
||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
