Федорович Володимир Алоїзович

Володимир Федорович
Володимир Федорович;
Підполковник
Загальна інформація
Народження	24 березня 1871; с. Жеребки, нині Підволочиська селищна громада, Тернопільський район, Тернопільська область
Смерть	1936; с. Зарваниця, нині Золотниківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини; УГА
Війни / битви	Українсько-польська війна

Володимир Алоїзович Федорович (24 березня 1871, с. Жеребки, нині Підволочиська селищна громада, Тернопільський район, Тернопільська область — 1936^[1], с. Зарваниця, нині Золотниківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область ) — український військовик, підполковник УГА, командант групи «Крукеничі».

Життєпис

Народився 24 березня 1871 року в с. Жеребки^[2] (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Підволочиська селищна громада, Тернопільський район, Тернопільська область). Батько — Алоїз (Алоїзій) Федорович,^[3] дідич, зокрема, села Жеребки, президент Скалатської повітової ради. Мати — Юлія Нікодема Стемпчинська.^[4]

Мав ранг підполковника УГА.^[5] 30 листопада 1918 року очолив Тернопільську окружну військову команду ЗУНР.^[5] Працював співробітником Державного секретаріату військових справ ЗУНР.

Був командантом групи «Крукеничі» у складі Восьмої Самбірської бригади УГА, також — полку ім. С. Петлюри^[6] в Тернополі. Внаслідок наступу з південного флангу румунів 24 травня 1919 року та зайняття ними Надвірни і Делятина, а також окупації поляками Станславова, група Крукеничі була відрізана від основних сил та перейшла на Закарпаття де були інтерновані владою Чехословаччини. У листопаді 1919 року разом із отаманом Василем Черським та кількома старшинами виїхав із табору в Німецькім Яблоннім в Україну для продовження військової служби.

Помер 1936^[7] року в с. Зарваниця (нині Теребовлянського району).^[2]^[8]