Федорчук Павло Степанович

Павло Степанович Федорчук
Народження	16 лютого 1914(1914-02-16)  Івниця, Котелянська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть	24 лютого 1979(1979-02-24) (65 років)  Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Роки служби	1936—1946
Звання	Підполковник
Війни / битви	Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна • Сталінградська битва
Нагороди	(№ 361)

Павло Степанович Федорчук (16 лютого 1914, Івниця — 24 лютого 1979, Москва) — український радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1940), у роки радянсько-фінської війни командир взводу окремого саперного батальйону 62-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Північно-Західного фронту, лейтенант.

Народився 16 лютого 1914 року в селі Івниця Андрушівського району Житомирської області. Українець. У 1936 році призваний в ряди Червоної Армії. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. Член ВКП(б)/КПРС з 1940 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року за відвагу і мужність, проявлені в боях з білофінами лейтенанту Павлу Степановичу Федорчуку надане звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 361).

В 1941 році закінчив курси удосконалення комскладу інженерних військ. Напад нацистської Німеччини на СРСР застав П. С. Федорчука на будівництві зміцнень на Західному Бузі. Його рота вступила в бій з нацистами в першу ж годину війни. У Сталінградській битві П. С. Федорчук брав участь вже на посаді заступника командира 14-го гвардійського мінно-саперного батальйону.

Пізніше Федорчук командував понтонно-мостовим батальйоном. Його сапери забезпечили переправу радянських військ на річках Сейм, Десна, Дніпро, Тетерів. У квітні 1945 року 85-й понтонно-мостовий батальйон під його командуванням наводив мости на Одері і Шпреї, на річковій системі каналів «Хавель» в районі Потсдама і Бранденбурга.

З 1946 року підполковник П. С. Федорчук — в запасі. Працював начальником Московського міського управління хлібопродуктів. Жив у Москві. Помер 24 лютого 1979 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

В Андрушівці на Алеї Слави встановлено погруддя Павла Федорчука.

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.);
• Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985 (рос.)