Федір Корибутович

• Даниїл І (1201—1264), Король Русі, Великий князь Київський
• Лев I Данилович (1228—1301), Король Русі, Великий князь Київський
• Юрій І Львович (1252—1308), Король Русі, Великий князь Київський
• Анастасія Галицька, донька короля Русі Юрія І
• Ольгерд (1296—1377), Великий князь Литовський + Уляна Олександрівна (1325–1391), дочка Анастасії Юріївни (Галицької)
  • Корибут-Дмитро Ольгердович (1358—1404), Князь Новгород-Сіверський, Чернігівський, Збаразький, Брацлавський, Вінницький.
    • Федір Корибутович (1380–1442)

Походив зі княжого литовського роду Гедиміновичів. Син Корибута-Дмитра Ольгердовича та княжни Анастасії Рязанської, дочки великого князя рязанського Олега Івановича^[4]. Про молоді роки мало відомостей.

У битві біля Вількомира 1 вересня 1435 року воював на боці Свидригайла, потрапив у полон і пробув в ув'язненні до загибелі Сигізмунда Кейстутовича у 1440 році. Помер у 1442 році.

Дружина — Анастасія, княгиня Лоська. Несецький Каспер його дружиною назвав княжну Твері. Діти:

• Анна Федорівна (? — після 1493) — дружина земського маршалка литовського Петра Монтигердовича.
• Василіса (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр^[5].
• Марія (? — ?) — згадується в докментах 1444—1447 рр.

Син Дмитра, або Корибута, Ольгердовича та, правдоподібно, княжни Анастасії Рязанської. В джерелах згаданий у 1422-1440 роках. Плутають з Федором Несвіцьким. Під час суперечки між Ягайлом та Свидригайлом діяв в обидвох таборах. До 1911 року вважався членом рад великих князів Вітовта, Свидригайла, Жигмонта. 27 вересня 1422 року над озером Мельно разом з іншими литовськими князями — прихильниками Вітовта підписав договір. 19 червня 1431 року в Христмемлі виступає серед оточення Свидригайла. 8 лютого 1432 року війт з Братеан (пол. Brathean) в листі з Вовковиська до великого магістра тевтонців пише про нього як про прихильника Свидригайла. 15 жовтня 1432 року в Гродно підписав акт унії як прихильник Жигимонта Кейстутовича (також в Тракаї 20 січня 1433 року). Руські літописи вказують, що не мав нащадків; польські генеалоги, зокрема, Стрийковський Мацей, від нього виводять роди князів Порицьких, Воронецьких, Вишневецьких, Збаразьких.

1911 року дослідник Юзеф Пузина виступив з тезою про його ідентичність з Федором Несвіцьким, що викликало гарячу дискусію. Головним опонентом гіпотези був Владислав Семкович, який вказував на сфрагістичні докази та документи поселення Лоська.

• Войтович Л. 4.13. ГЕДИМІНОВИЧІ. Ольгердовичі. Корибутовичі // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000.
• Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006. С. 639, 650—651.
• Папа І. Загадка походження князя ФЕДЬКА Несвіцького: давні та новітні дискусії.
• Kuczyński S. Fedor Korybutowicz, syn Dymitra alias Korybuta Olgierdowicza // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1947. — T. VI/4, zeszyt 29. — S. 384. (пол.)

Попередник Василь Чорторийський

Князь подільський 1432-1434

Наступник Земля відійшла до Корони