Флорбела Шпанка
Флорбе́ла Шпа́нка, Флорбе́ла Ешпа́нка (порт. Florbela Espanca, хрещена як Флор Бе́ла ди А́лма да Кунсейса́ун Шпа́нка (порт. Flor Bela de Alma da Conceição Espanca; * 8 грудня 1894, Віла-Вісоза — † 8 грудня 1930, Матозінюш) — португальська поетеса[6]. Її життя, що лише тривало тридцять шість років, було насиченим, хоча й бурхливим, неспокійним та повним особистих страждань, які поетеса вміла перевтілювати у вірші найвищої якості, заряджені еротикою, жіночністю[7] та пантеїзмом. БіографіяФлорбела народилась 8 грудня 1894 року в родині Антонії да Кунсейсаун Лобу (порт. Antónia da Conceição Lobo) та республіканця Жуау Марії Шпанка (порт. João Marya Espanca) у Вілі Вісоза, що в Алентежу. Її батько успадкував діло чоботаря, але за своє життя встиг попрацювати антикваром, продавцем шкіряних виробів , дизайнером, художником, фотографом та кінематографістом. Був одним із впроваджувачів «Вітаскопу Едисона» у Португалії.[8] ![]() Її батько був одружений з Маріаною ду Карму Тушкану (порт. Mariana do Carmo Toscano).[9] Хоча його дружина не була здатна народити дитину, Жуау Марія мав позашлюбних синів; так само ж народилась Флорбела та, через три роки, Апелиш (порт. Apeles Espanca), обоє від Антонії да Кунсейсаун Лобу та зареєстровані незакононародженими від невідомого батька.[10]. Жузе Марія Шпанка виростив їх у своєму домі, але, незважаючи на те, що Маріана стала для обох хрещеною матір'ю, Жузе Марія офіційно визнав Флорбелу своєю донькою лише через вісімнадцять років по її загибелі.[8] Між 1899 та 1908 роками Флорбела навчалась у початковій школі у Вілі Вісоза.[10] Саме в цей час вона почала підписувати свої роботи як Flor d'Alma da Conceição.[11] Її перші поетичні спроби датуються 1903–1904 роками:[8] вірш «Життя і Смерть» (порт. «A Vida e a Morte»), сонет у розмірі «редонділья», присвячений своєму братові Апелишу та вірш, написаний батьку на день народження. У 1907 році Флорбела написала своє перше оповідання «Мамочка!» (порт. «Mamã!») Наступного ж року її мати, Антонія, померла у віці лише двадцяти восьми років.[8] Через певний час, Флорбела вступила до Чоловічого Ліцею ім. Андре ди Ґовея (порт. Liceu Masculino André de Gouveia) у Еворі, у якому провчилась до 1912 року.[12] Була однією із перших жінок у Португалії, яка здобула середню освіту.[11] Під час своїх занять у ліцеї, Флорбела познайомилась у Публічній Бібліотеці м. Евора із творами Бальзака, Дюма, Камілу Каштелу Бранку, Герра Жункейру, Ґарретт. Під час революції 5 жовтня 1910 року, вона два дні перебувала із родиною у столиці, у готелі Francfort Hotel Rossio, але її власні коментарі щодо тих днів невідомі.[6] У 1913 році Флорбела одружилась у Еворі із Алберту ди Жизуш Сілва Монтінью (порт. Alberto de Jesus Silva Moutinho), з яким разом вчилась. Подружжя спочатку жило у Редонду.[8] У 1915 році вони переїхали у дім Шпанків у Еворі, через фінансові труднощі.[11] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia