Фонди управління трансформацією науково-технічних досягнень КНРКитайські урядові інвестиційні фонди (фонди управління трансформацією науково-технічних досягнень КНР) -- китайські державні фонди, що з’явилися в результаті структурної реорганізації, перекласифікації та об’єднання раніше існуючих національних фондів з різних державних департаментів.[1] Найбільшим експеримент в історії використання державного капіталу для переформування економіки країни. Сформовані як державно-приватні партнерські відносини, ці інвестиційні засоби постачаються державними коштами, а потім об'єднуються з приватним капіталом для інвестування в підприємства, які уряд вважає гідними[2]. ІсторіяКоли транснаціональні технологічні компанії Apple, Google і інші почали переносити виробництво з Китаю і перебудовувати глобальні ланцюжки поставок, Китай проголосив відмову від кредитно-фінансової корпоративного капіталізму і перехід до замкнутій системи державної економіки з інкорпорованими в неї фрагментами приватного сектора. Каналами зосередження інвестицій в цільових галузях стали фонди управління трансформацією науково-технічних досягнень КНР. Technology Innovation Guiding Fund КНР складається з трьох основних фондів, які, в свою чергу, організовані у декілька підфондів (FOF). Вони інвестують в інноваційні стартапи та МСБ у пріоритетних та стратегічних сферах за допомогою фондів венчурного капіталу (VC), приватного капіталу та компенсації ризиків, а також відповідно до ринкових механізмів. Метою є стимулювання передачі, використання великих літер та комерціалізації результатів наукових технологій. Нові інститути (поширилися з 2018 року) виникають в основному при профільних підрозділах регіональних міністерств і відомств і діють, керуючись принципами інвестиційного менеджменту. Акумулюючи кошти різних донорів - агентств, великих банків, зацікавлених держпідприємств, приватний венчурний капітал, державні фінанси, - ДФНП формують інвестиційні комітети, проводять конкурси проектів і фінансують кращі з них. Фонди користуються фіскальними преференціями від влади, однак поводяться незалежно в певних їм секторах і сферах. 60% з них працюють тільки з інноваціями. Після ІІ світової війни подібною діяльністю у США займались Національний науковий фонд під керівництвом Ванневара Буша ( "модель технологічного трикутника Ваннівара Буша", союз між урядом, промисловістю та наукою, важлива інновація, що сприяла технологічній революції XX століття), приватні інвестиційні фірми[en], та Центри розвитку малого бізнесу[en], організовуючи довготривалі інвестиції в цільові галузі. Західні не перекладено інвестиційні фірми приватного капіталу та інвестиційних фондів не слід плутати з інвестиційними гедж-фондами, які зазвичай роблять короткострокові інвестиції в цінні папери та інші більш ліквідні активи в галузевому секторі, але з меншим прямим впливом або контролем над діяльністю конкретної компанії. Під час кризи 2020-го перевірений засіб виходу з економічної кризи 2008 року було творчо переосмислено: об'єктом інвестування стала не фізична, а цифрова інфраструктура. Гроші були спрямовані на поліпшення мереж зв'язку, базові станції 5G, впровадження ІІ в базову інфраструктуру, нові обчислювальні потужності і процесингові центри, блокчейн і супутниковий зв'язок. Такий підхід різко контрастує з «План порятунку» економіки США[en], де близько 1 трлн. дол. пропонується роздати населенню у вигляді прямих трансфертів або допомоги з безробіття. Загалом, за озвученими китайським прем'єром даними, до 2020 року Китай довів обсяг прямих інвестицій на НДДКР до 350 млрд дол. Національний Фонд Зеленого РозвиткуПерший національний фонд Китаю, присвячений інвестиціям у зелені проєкти. Започаткований Міністерством фінансів, Міністерством екології та навколишнього середовища та муніципалітетом Шанхаю. Фонд має на меті зосередитись на ключових сферах зеленого розвитку вздовж Економічного поясу річки Янцзи, внесе новий поштовх в екологічний прогрес країни. Кошти, зібрані компанією, будуть спрямовані на інвестиції в контроль за забрудненням, екологічне відновлення, заліснення національних земель, збереження енергії та ресурсів, зелений транспорт та чисту енергію. Чень Інь, керівник підготовчої групи компанії, сказав, що група підготувала близько 80 проектів різного типу, пов'язаних із зеленим розвитком[3]. Із спочатку залученого капіталу 28,6 млрд. юанів внесли Міністерство фінансів та 11 провінцій та міст вздовж річки Янцзи, 57,5 млрд. юанів надійшло від фінансових установ (ICBC та Банк Китаю) та 2,4 млрд. юанів від державних та приватних підприємств[4]. Проєкти30 квітня 2019 року Міністерство науки і технологій Китаю оприлюднило Guoke Fazi 2019/143, оголосивши про фінансування певних проєктів за програмою, яка отримала назву "Стратегічне міжнародне науково-технічне інноваційне співробітництво". Оголошення включає деталі кількох різних типів науково-дослідних проєктів, які будуть спрямовані на підтримку секторів астрономічних досліджень, зміни клімату та матеріалознавство[5]. У 2017 році Міністерство науки і технологій Китайської Народної Республіки [zh] схвалило Керівні принципи застосування 14 ключових спеціальних проєктів [6]:
Див.також
Джерелаhttp://service.most.gov.cn -- платформа державної служби Національної інформаційної системи управління наукою і технологіями. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia