Формування туристично-рекреаційних кластерів

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (квітень 2025)

Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Туристичний кластер, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2025.

Формування туристично-рекреаційних кластерів — процес об'єднання суб’єктів туристичної та рекреаційної діяльності в єдину територіально-організаційну систему з метою підвищення конкурентоспроможності регіону, ефективного використання ресурсного потенціалу, створення доданої вартості та забезпечення сталого розвитку.

Туристично-рекреаційний кластер — це сукупність взаємопов’язаних підприємств, установ і організацій, що функціонують у сфері туризму та рекреації, розташованих на певній території та об’єднаних спільними інтересами і стратегічними цілями. Кластери можуть включати:

• туристичні агенції;
• готельно-ресторанний бізнес;
• об’єкти природної та культурної спадщини;
• транспортні підприємства;
• заклади освіти, що готують фахівців у сфері туризму;
• органи місцевого самоврядування.

1. Оцінка туристичного потенціалу регіону: аналіз ресурсної бази, наявних туристичних продуктів та інфраструктури.
2. Ідентифікація ключових учасників: визначення основних суб’єктів майбутнього кластеру.
3. Формування партнерських відносин: створення коопераційних зв’язків між учасниками.
4. Розробка стратегії розвитку кластеру: визначення спільної місії, бачення, цілей.
5. Інституціоналізація кластеру: створення керівного органу (асоціації, ради кластеру).
6. Моніторинг та коригування: постійне удосконалення функціонування кластеру.

Кластерний підхід дозволяє:

• підвищити конкурентоспроможність туристичних продуктів;
• залучити інвестиції;
• створити нові робочі місця;
• забезпечити сталий розвиток регіонів;
• стимулювати інновації.

В Україні приклади формування туристично-рекреаційних кластерів спостерігаються, зокрема, в Карпатському регіоні, на Закарпатті, Львівщині, Буковині. У наукових працях дослідниці Голод А. П.аналізується специфіка кластеризації в умовах трансформаційної економіки, а також обґрунтовуються підходи до ефективного управління туристично-рекреаційними об’єднаннями.

• Porter M. Clusters and the New Economics of Competition. Harvard Business Review, 1998.
• Голод А. П. "РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ " ЕКОНОМІКА ТА СУСПІЛЬСТВО Випуск # 70 / 2024