Формула-1 — Гран-прі Туреччини 2007

**Гран-прі Туреччини 2007**
III Petrol Ofisi Turkish Grand Prix
12-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №780
← 11.Угорщина • 13.Італія →
Дата	26 серпня 2007 року
Місце	Стамбул
Траса	Істанбул Парк
Довжина кола	5,338 км
Дистанція	309,396 км (58 кіл)
Погода	Сонячно, сухо Температура повітря +34°С, траси +49°C
Поул
1’27.329	Феліпе Масса	Феррарі
Найшвидше коло
1’27.295 (57 коло)	Кімі Ряйкконен	Феррарі
Подіум
Переможець	Феліпе Масса	Феррарі
2 місце	Кімі Ряйкконен	Феррарі
3 місце	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес

2006 ← Гран-прі Туреччини 2007 → 2008

Гран-прі Туреччини 2007 року — дванадцятий етап чемпіонату світу 2007 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 26 по 28 серпня на трасі Істанбул Парк в Стамбулі (Туреччина). Перемогу на цих перегонах святкував бразильський гонщик Феліпе Масса з команди «Феррарі». Це був третій Гран-прі Туреччини і втретє він відбувався на цій же трасі.

Перед гран-прі

Льюїс Хемілтон випереджував свого напарника по команді «Макларен» Фернандо Алонсо на 7 очок і посідав перше місце у таблиці чемпіонату світу. У Кубку конструкторів команда «Макларен» йшла попереду «Феррарі» з різницею у 19 очок, попри те, що на попередньому гран-прі (Гран-прі Угорщини) команда не отримала жодного очка через інцидент Алонсо-Хемілтон.

Кваліфікація

Відбулася 25 серпня 2007 року. Погода: Сонячно. Сухо. Температура повітря: +35⁰С, траси: +52⁰С.

За поул-позишн змагалися пілоти «Феррарі» та «Макларена». Але як на вільних заїздах у п'ятницю зранку так і на суботній кваліфікації відчувалася деяка перевага «Феррарі». Тому поул отримав Феліпе Масса, а Ряйкконен лише через свою помилку на останньому заліковому колі, коли він трішки виїхав за узбіччя, не зміг поборотися за поул і посів третє місце. Друге і четверте місця посіли пілоти «Макларену» — Хемілтон та Алонсо відповідно.

Перегони

Старт перегонів пілоти «Макларену» провалили: Хемілтон не зміг втримати Ряйкконена, а Алонсо взагалі пропустив обох пілотів «Заубера». У подальшому перегони йшли досить спокійно: Масса лідирував майже весь час (окрім моментів, коли він заїжджав на піт-лейн), а Алонсо зміг випередити пілотів «Заубера» за рахунок того, що вони занадто рано пішли на піт-стоп. Але за 15 кіл до фінішу вибухнула права передня покришка на боліді Хемілтона. Британець зміг доїхати до боксів та замінити колеса, але у підсумку він опинився лише на п'ятому місці.

Цікаві факти

Для дворазового чемпіона Фернандо Алонсо це гран-прі стало ювілейним - сотим.
Після цього гран-прі всі четверо лідерів у заліку пілотів мали рівну кількість перемог на гран-прі у цьому сезоні — по три. Це пілоти команд «Макларен» та «Феррарі»: Хемілтон, Алонсо, Масса, Ряйкконен.
У цьому гран-прі, як і на попередніх гран-прі Туреччини, перемогу святкував той пілот, який стартував з поулу.

Класифікація

Кваліфікація

	Пілот	Команда	1 частина	2 частина	3 частина
1	Феліпе Масса	Феррарі	1:27.488	1:27.039	1:27.329
2	Льюїс Хемілтон	Макларен-Мерседес	1:27.513	1:26.936	1:27.373
3	Кімі Ряйкконен	Феррарі	1:27.294	1:26.902	1:27.546
4	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес	1:27.328	1:26.841	1:27.574
5	Роберт Кубіца	Заубер-БМВ	1:27.997	1:27.253	1:27.722
6	Нік Хайдфельд	Заубер-БМВ	1:28.099	1:27.253	1:28.037
7	Хейкі Ковалайнен	Рено	1:28.127	1:27.784	1:28.491
8	Ніко Росберг	Вільямс-Тойота	1:28.275	1:27.750	1:28.501
9	Ярно Труллі	Тойота	1:28.318	1:27.801	1:28.740
10	Джанкарло Фізікелла	Рено	1:28.313	1:27.880	1:29.322
11	Ентоні Девідсон	Супер Агурі-Хонда	1:28.304	1:28.002
12	Марк Веббер	Ред Булл-Рено	1:28.500	1:28.013
13	Девід Култхард	Ред Булл-Рено	1:28.395	1:28.100
14	Рубенс Барікелло^[1]	Хонда	1:28.792	1:28.188
15	Дженсон Баттон^[1]	Хонда	1:28.373	1:28.220
16	Александр Вюрц	Вільямс-Тойота	1:28.360	1:28.390
17	Вітантоніо Ліуцці	Торо Россо-Феррарі	1:28.798
18	Ральф Шумахер	Тойота	1:28.809
19	Такума Сато	Супер Агурі-Хонда	1:28.953
20	Себастьян Феттель	Торо Россо-Феррарі	1:29.408
21	Адріан Сутіл	Спайкер-Феррарі	1:29.861
22	Сакон Ямамото	Спайкер-Феррарі	1:31.479

Перегони

	Пілот	Команда	Кіл	Час	Старт	Очок
1	Феліпе Масса	Феррарі	58	1:26:42.161	1	10
2	Кімі Ряйкконен	Феррарі	58	+2.2	3	8
3	Фернандо Алонсо	Макларен-Мерседес	58	+26.1	4	6
4	Нік Хайдфельд	Заубер-БМВ	58	+39.6	6	5
5	Льюїс Хемілтон	Макларен-Мерседес	58	+45.0	2	4
6	Хейкі Ковалайнен	Рено	58	+46.1	7	3
7	Ніко Росберг	Вільямс-Тойота	58	+55.7	8	2
8	Роберт Кубіца	Заубер-БМВ	58	+56.7	5	1
9	Джанкарло Фізікелла	Рено	58	+59.4	10
10	Девід Култхард	Ред Булл-Рено	58	+71.0	13
11	Александр Вюрц	Вільямс-Тойота	58	+79.6	14
12	Ральф Шумахер	Тойота	57	+1 коло	16
13	Дженсон Баттон	Хонда	57	+1 коло	22^[1]
14	Ентоні Девідсон	Супер Агурі-Хонда	57	+1 коло	11
15	Вітантоніо Ліуцці	Торо Россо-Феррарі	57	+1 коло	15
16	Ярно Труллі	Тойота	57	+1 коло	9
17	Рубенс Барікелло	Хонда	57	+1 коло	21^[1]
18	Такума Сато	Супер Агурі-Хонда	57	+1 коло	17
19	Себастьян Феттель	Торо Россо-Феррарі	57	+1 коло	18
20	Сакон Ямамото	Спайкер-Феррарі	56	+2 кола	20
21	Адріан Сутіл	Спайкер-Феррарі	54	тиск пального	19
схід	Марк Веббер	Ред Булл-Рено	10	Гідравліка	12

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:27.295

Кола лідирування: Феліпе Масса — 55 (1-19, 22-42, 44-58); Льюїс Хемілтон — 1 (20); Хейкі Ковалайнен — 1 (21); Фернандо Алонсо — 1 (43).

Примітки і посилання

↑ ^а ^б ^в ^г Барікелло та Баттон були покарані за заміну двигуна перед перегонами. Їх результати у кваліфікації були знижені на 10 місць. Тому вони стартували з 21 та 22 місця відповідно.