Фортечні мури Баку
Баку: Стара фортеця в Баку з Палацом ширваншахов і Дівочої Вежею Walled City of Baku with the Shirvanshah's Palace and Maiden Tower Країна Фортечні мури (азерб. Qala divarları — мури й башти, що оточують середньовічне Старе місто Баку — Ічері-шехер. Місто Баку, як свідчать ілюстрації мандрівників та світлини кінця XIX століття, було оточене двома рядами мурів. З них до наших днів збереглася лише одна висока кам'яна стіна з кількома воротами. Ці ворота за часів шаха Аббаса I і пізніше неодноразово реставрували [1]. Фортечні мури міста складались з веж, бійниць, бенкетів та машикулів, і служила надійним захистом міста [1]. Протяжність мурів сьогодні становить 500 метрів, хоча в середні віки вона становила 1500 м. Ширина стін — 3,5 м, висота ж — 8-10 м[2]. Історія![]() ![]() Фортечні мури Баку описували такі мандрівники, як Абд ар-Рашид Бакуві (1403), Евлія Челебі (1647), Енгельберт Кемпфер (1683), Йоганн Якоб Лерхе (1734), Самуїл Готліб Гмелін (1770), Ілля Миколайович Березін (1842) та інші.[3] Фортечні мури міста колись підходили до самого Каспійського моря. В результаті тектонічних процесів обриси узбережжя часто змінювалися і рівень моря різко знизився. Внаслідок цього фортеця відокремлена від моря широкою смугою суші, де пізніше з'явився приморський бульвар і проспект Нафтовиків [4]. З боку суші фортецю захищав широкий і глибокий рів, який заповнювався водою з джерел підземними водопроводами, які йшли в сторону фортеці трьома напрямками [5]. З боку моря, тобто з півдня, завжди була одна стіна [6]. В стародавній системі укріплень міста певну роль грали і мури і башти, що йдуть до моря у напрямку до залишків Сабаїльського замку в Бакинській бухті. Їх можна бачити і на малюнку Енгельберта Кемпфера, який відвідав Баку в XVII столітті. Також у результаті каналізаційних робіт 1927 року на глибині 2,75 м були виявлені залишки мурів фортеці, яка простягалася до моря в районі Дівочої вежі. Ці більш ранні мури передували нині існуючим і були зведені в період заснування феодального міста [5]. З приєднанням міста Баку до Російської Імперії (1806), мури були включені до списку штатних фортець. Відтепер мури знаходилися в підпорядкуванні Інженерного департаменту Військового міністерства як фортеці 1-го класу. У 1808—1810 роках фельдшанц і бастіони були замінені і виправлені. Виправлення помітні на Генеральному плані Бакинської фортеці, складеному в 1817 році.[3] У 1867 році Бакинська фортеця перестала вважатися однією з військових фортець. У мурі вище Шемахинських воріт з ініціативи купця Гаджи Зейналабдіна Тагієва були побудовані нові ворота під назвою Верхні (Тагієвські.) У 1879 році з ініціативи губернатора міста — В. М. Позена була заснована особлива комісія для огляду фортечних мурів. З 1883 по 1888 роки зовнішній фортечний мур була знесено. У 1887 році були відкриті нові ворота. Після цього Шемахинські ворота перетворилися на парні ворота: Гоша Гала Гаписи.[3] У 1954 році результаті обвалення в одній з напіввеж північного міського муру [5] була знайдена велика кам'яна плита з трьохрядковим написом XII століття арабською мовою[7], виконана куфічним почерком[8], яка була частиною напису, що не збереглася. Камінь нині експонується в Музеї історії Азербайджану в Баку, а напис повідомляє про побудову мурів міста ширваншахом Манучехром III (1120—1160) у першій половині XII століття [5].
У XVII столітті з'явився другий ряд фортечних мурів [9]. Так, в 1608 / 1609 роках під час правління шаха Аббаса I мури міста були відновлені[10], і за наказом Зульфігар-хана були побудовані зовнішні мури. Про це повідомляє напис на воротах з датою будівництва 1017 року хіджри (1608/1809 роки)[11]. Також в середні століття до міста було 5 входів[2]. У 1656 році Баку відвідав турецький мандрівник Евлія Челебі. Він писав:
. На початку XIX століття по внутрішньому обводу мурів була прокладена кільцева вулиця (нині — Мала Фортечна, або Кичик Гала). У 80-х роках XIX століття другий ряд мурів був знесений [9]. Так, ще в 1868 році військовий губернатор міста Баку звернувся до Кавказького військового округу, запропонувавши знести мури з метою благоустрою міста. 1870 року було отримано дозвіл знести зовнішній ярус фортечних мурів. У 1886 році це питання ще раз піднімався на засіданні Думи і в результаті зовнішні мури були знесені, а побудовані Зульфігар-ханом ворота зі знесених зовнішніх фортечних мурів були поміщені поруч з Шемахинськими воротами першого ярусу мурів[2]. Нині ці ворота називаються в народі Парними воротами («Гоша гала гаписи»)[13].
Плани містаПервинний план міста Баку був складений російською армією в 1723 році. На плані відзначені міські ворота (Шемахинські (нині Гоша Гала Гаписи) і Гірські (Сальянські, нині в саду біля Азнефті)), мури, а також троє морських воріт. На плані 1738 року відзначені бастіони, фельдшанець, а також боннети. На плані 1796 року було зафіксовано руйнування внутрішньої і зовнішньої стін біля східної частини.[3] Фортечні мури на поштових марках і грошових купюрах
Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia